Головна » Статті » Конференція_2014_12_4-5 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ДОСВІД ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ГРУНТІВ

Пліско Ірина

к.с.н., с.н.с., завідувач лабораторії

Строкова Дар’я

аспірант

Національний науковий центр  «Інститут ґрунтознавства

та агрохімії імені О.Н.Соколовського»

м. Харків

 

ДОСВІД ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ГРУНТІВ

 

Для формування сталого землекористування важливо мати об'єктивну і упереджувальну інформацію про зміни, що відбуваються в ґрунтах під впливом природно-антропогенного впливу. Тому в сучасних умовах питання розробки і впровадження удосконалених методологічних підходів до оцінювання якості ґрунтів є вкрай актуальними.

Аналіз більшості існуючих методик бонітування та якісної оцінки ґрунтів [1-3] дозволяє зробити висновок про те, що найчастіше з метою оцінювання використовувалися досить стабільні параметри ґрунту − потужність гумусованого шару, уміст гумусу, гранулометричний склад, рН. Серед менш вживаних основних показників – вміст поживних речовин, запаси продуктивної вологи. Найменш вживаними є фізичні та біологічні показники. Однією з методик, яка оцінює якість грунтів на основі більш динамічних, так званих, ґрунтово-екологічних показників є методика І.І. Карманова зі співавт.[4], найважливішим діагностичним показником якої є щільність будови ґрунту.

Під час оцінювальних робіт у СРСР та у сучасній Україні у зв’язку з обмеженою кількістю відомостей щодо біологічних та агрокліматичних властивостей методи визначення оціночних балів на підставі потенційної та ефективної родючості ґрунту нерідко вважалися найбільш придатними. Агрокліматичні властивості при цьому враховувались лише за допомогою поправних коефіцієнтів, біологічні не враховувались взагалі.

Останніми роками стали використовуватися більш коректні підходи, які точніше відображають складність системи “ґрунт - врожай” за участі будь якої кількості факторів, які здатні віддзеркалювати взаємозв’язок між ними та об’єктивізувати висновки за рахунок кількісного аналізу залучених факторів, використовуючи для цього нові масиви даних та методи математичного моделювання [5-7].

Заслуговує на увагу й закордонний досвід оцінювання якості грунтів. Аналіз сучасних літературних джерел дозволяє відмітити підвищення уваги науковців до використання біологічних та агрокліматичних показників для оцінювання якості грунтів і земель сільськогосподарського призначення, що пов’язано зі зростанням актуальності проблеми охорони навколишнього середовища. З цієї причини ФАО рекомендує для проведення оцінки незрошуваних земель залучати цілий комплекс характеристик біологічного та агрокліматичного стану: температурний режим, доступність ґрунтової вологи (загальна вологість, критичні періоди, небезпека посух), вологість повітря, доступність корінню рослин оксигену тощо.

Оцінка земель Болгарії, яку засновано на комплексі екологічних умов, враховує окрім ґрунтових показників також критерії тепло- і вологозабезпечення рослин протягом вегетаційного періоду та у окремі критичні періоди цвітіння – дозрівання культур [8].

Відсутня єдина система оцінки земель у США, де набули поширення декілька підходів, як за врожайністю культур, так і за ґрунтово-кліматичними властивостями. У країні існують також концепції оцінки якості ґрунтів, окрім їх продуктивності і придатності враховують також стан "здоров’я", критеріями якого, за думкою В.Р. Warkentin [9] повинні виступати як збалансованість ґрунтів за макро і мікроелементами та відсутність шкідників і хвороб, так і показники вологозабезпеченості ґрунту.

У Канаді оцінка ґрунтової родючості нараховує 8 класів продуктивності ґрунтів залежно від агрокліматичних факторів, які обмежують ріст та розвиток рослин і призводять до деградації ґрунтів. При відборі оціночних показників вчені додатково враховують досвід фермерів, зокрема – представлені ними ознаки визначення стану й якості ґрунтів [10].

На початку XXI ст. у Фінляндії розпочато розробки відбору критеріїв для оцінки ґрунтів із фізичних та біологічних властивостей, хоча раніше вона була орієнтована переважно на хімічні показники [11].

Науковцями ННЦ "ІГА імені О.Н. Соколовського" запропоновано удосконалений методичний підхід до бонітування та якісної оцінки орних грунтів [12], який враховує окрім відносно постійних властивостей грунтів ще й ряд динамічних показників ґрунту (щільність будови, уміст рухомих форм фосфору та калію). Об’єктом оцінки виступає єдина система "ґрунт-клімат-поле". Для характеристики "ґрунту" обрано вісім, "клімату" − три і "поля" − понад десяти критеріїв. Така велика кількість критеріїв дозволяє найбільш повно й об’єктивно охарактеризувати продуктивну здатність ґрунтів. Запропоновано еталонні параметри для критеріїв, що дозволяє побудувати єдині замкнені 100-бальні оціночні шкали для всієї країни. Запропонована методика базується на сучасному статистичному підході, що дає змогу автоматизувати розрахунки оціночних балів. Методика усуває недоліки попередніх методичних підходів та дає змогу провести детальну оцінку впливу властивостей орних ґрунтів на продуктивність сільськогосподарських культур, класифікувати їх за придатністю до вирощування тієї чи іншої культури та об’єктивізувати загальну і часткову оцінку родючості в цілому.

Останнім часом в ННЦ ІГА розпочато роботи з удосконалення даної методики шляхом доповнення критеріїв оцінювання, а саме, за рахунок врахування біологічних показників ґрунту (інтенсивності виділення СО2) та додаткових кліматичних критеріїв (вологозабезпечення у зимовий період), які раніше з означеною метою не використовувалися. Комплексне урахування властивостей орних ґрунтів (біологічних, агрохімічних, агрофізичних, фізико-хімічних), кліматичних умов території розташування та технологічних параметрів конкретного поля сприятиме об’єктивізації підходів до оцінювання їхньої якості, оподаткування, грошової оцінки та, зрештою, реального наповнення державного і місцевих бюджетів.

 

Література

  1. Соболев С.С. Бонитировка почв / С.С. Соболев, Н.А. Полянский – М., 1965. – 414 с.
  2. Серый А.И. Современные методы бонитировки почв в УССР / А.И. Серый, Н.А. Оголенко // УкрНИИНТИ. Сельское хозяйство. Серия 31.1. Земледелие, агрономия, сельскохозяйственная мелиорация. Обзорная информация. Киев, 1987. – 36 с.
  3. Методика бонитировки почв Украины / [Л.Я. Новаковский, А.П. Канаш, И.А. Розумный и др.]. – Киев, 1992. – 102 с.
  4. Карманов И.И. Бонитировка почв на основе почвенно-экологических показателей /  И.И. Карманов, Т.А. Фриев // Почвоведение. –  1985. – №5. – С. 13-21.
  5. Деревянко Р.Г. Зависимость урожая зерновых культур ото свойств  дерново-подзолистых почв / Р.Г.  Деревянко // Сб.: «Повышение плодородия почв Нечерноземной зоны Укр. ССР». Киев, ЮО ВАСХНИЛ, 1983. – С. 12-18. 
  6. Ишемьяров А.Ш. Применение метода математического моделирования плодородия почв Южного Урала /  А.Ш. Ишемьяров // Бюлл. Почвенного ин-та им. В.В. Докучаева, 1985. – №36. – С. 25-26.
  7. Медведев В.В. Бонитировка почв по агрофизическим показателям. Научные основы и практические приемы повышения плодородия почв Урала и Заволжья / В.В. Медведев, Т.Н. Лактионова // 1988. – С. 55-57.
  8. Георгиев Б. Опит за класификационно промисляне на методите и результати те на бьегарската земеоценьчна наука / Б. Георгиев // Почвознанье, агрохимья и екологья. – 1994. – № 4-6. – С. 64-66
  9. Warkentin B.P. The changing concept of soil quality / B.P. Warkentin // Journal of Soil and Water Conservation. – 1995. – № 3. – Р. 226-228.
  10. Roming D.E. How farmers assess soil health and quality  / D.E. Roming, M.J. Garlynd, R.F. Harris and oth. // Journal of Soil and Water Conservation. – 1995. –  № 3. – Р. 229-236.
  11. Palosarvi A. The soil quality concept and impotence in the study of Finish arable soils / A. Palosarvi, V. Nuutinen // Agriculture and Food Sci. Finl. – 2002. – № 4. – Р. 329-342.].
  12. Медведев В.В. Бонитировка и качественная оценка пахотных земель Украины /  В.В. Медведев, И.В. Плиско. – Х. : Изд.: «13 типография», 2006. – 386 с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (03.12.2014)
Переглядів: 1563
Всього коментарів: 0