Рожко Алла

 к.е.н., доцент кафедри

 міжнародних фінансів та глобальної економіки ім. С.І.Юрія

Українсько-німецької факультет-програми

Тернопільського національного економічного університету

Руда Ольга

к.е.н., доцент, доцент кафедри економіки та економічної безпеки

економічного факультету

Навчально-наукового інституту права, психології та економіки

Львівського державного університету внутрішніх справ

ВІДНОВЛЮВАНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В умовах глобальних трансформацій та періодичного загострення перманентних криз у економічній, політичній, енергетичній, культурній сферах питання сталого розвитку енергетичного сектору на всіх рівнях його функціонування відіграє ключову роль у подальшому перспективному розвитку світового господарства та кожної окремо взятої країни. Саме з огляду на це, країни дійшли висновку щодо необхідності вирішення проблеми енергозабезпечення як з позицій диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, так і з позицій зміни їх структури.

Ми поділяємо думку про те, що відновлювані та нетрадиційні джерела енергії – це невичерпні, здатні відновлюватись в природі, з вартістю, що наближається до нуля, енергетичні ресурси, освоєння та використання яких супроводжується позитивними екстерналіями та обумовлює отримання низки макроекономічних ефектів [2, с. 44].

Як було зазначено у попередніх дослідженнях [2, с. 35], освоєння сфери ВНДЕ розглядається нами, по-перше, як альтернативний варіант енергозабезпечення в умовах загострення глобальних проблем в світовій та вітчизняній енергетиці, по-друге, як нагальна потреба у зміні до підходів господарювання з орієнтацією на ресурсозберігаючий та інноваційний розвиток в умовах укріплення засад сталого розвитку світової економіки, і по-третє, в умовах зростання вагомості міжнародного співробітництва та посилення партнерської взаємодії при вирішенні глобальних проблем світового розвитку, до яких першочергово слід віднести проблему ефективного енергозабезпечення та раціонального енергоспоживання.

В Україні за сучасного рівня конкурентоспроможності економіки (зокрема, з огляду на переважання енергомісткої продукції в експорті) та з врахуванням обраного курсу на інноваційний розвиток [3], вирішення проблеми якісного енергозабезпечення за допомогою відновлюваних джерел енергії є одним з пріоритетних питань подальшого розвитку. Тим більше, окреслені проблеми стають актуальними, враховуючи зобов’язання України у посткіотському періоді (до 2020 р.)

Важливо також враховувати, що подальший розвиток сфери ВНДЕ здатний призвести до таких важливих економічних ефектів як:

(а) набуття економікою «зелених» (екологічно стійких) характеристик,

(б) інноваційний «прорив» внаслідок технологічного трансферу,

(в) інвестиційний бум внаслідок лібералізації рамкових умов для входження в галузь (завдяки фінансовим, нормативно-правовим, інституційним, комунікаційним інструментам стимулювання).

Це набуває актуальності з огляду на посилення в Україні євроінтеграційних засад та потребу підвищення конкурентоспроможності економіки України в системі світогосподарських відносин. Необхідність підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності економік в умовах актуалізації впливу глобалізаційних процесів в повній мірі усвідомлюється і на рівні ЄС [1].

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в 2030 році більше 7% світового попиту на енергію для опалювання задовольнятимуться за рахунок сонячної, геотермальної енергії та енергії біомаси і в поєднанні один з одним. Інвестиції у відновлювані джерела енергії до 2030 року досягнуть 5,5 трлн. дол., що складає майже 50% усіх інвестицій в електричну промисловість. Крім того, саме ВДЕ – одна з небагатьох галузей, які відкривають доступ до міжнародних капіталів за рахунок підтримки міжнародними банками і організаціями. Інтеграція в такі інвестиційні потоки може забезпечити колосальний економічний ефект для економіки, що розвивається.

Таким чином, роль відновлюваних джерел енергії у забезпечення інноваційного розвитку енергетичного сектору зокрема та сталого розвитку економіки в цілому є беззаперечною, а активізація процесів їх освоєння та використання являється безальтернативною на даному етапі еволюції світового господарства та розвитку суспільства.

Література

1. Жестков А. Инновационный путь Европы. Поддержка малых высокотехнлогичных компаний в условиях перехода экономики Европы на инновационный путь развития / Алексей Жестков // Международная экономика. – 2009. - №1. – С.38-48.
2. Рожко А.О. Економічне співробітництво України та ФРН у сфері відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії : монографія. – Тернопіль: ТОВ «Новий колір», 2012. – 216 с.
3. Федулова Л.І. Підходи до формування дієвої інноваційної стратегії України / Л.Федулова, І.Шовкун (Державна установа „Інститут економіки та прогнозування” НАН України, м.Київ) // Наука та інновації. – 2009. – Т.5. - №3. – С.5-15.