Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

СТРАХОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ 2008-2014 РР.: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Кудак Володимир

аспірант, кафедра управління

фінансово-економічною безпекою

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

м. Київ

 

СТРАХОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ 2008-2014 РР.: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

 

Так, за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за перше півріччя 2014 року страховими компаніями України було акумульовано 11040,3 млн. грн. валових страхових премій, а за 2013 рік страхові компанії України зібрали 28661,9 млн. грн. страхових премій, що становить 2,0%  у відношенні до валового внутрішнього продукту (ВВП) , для порівняння в 2008 році валові страхові платежі становили 24008,6 млн. грн., а по відношенню до ВВП – 2,65% [1]. Виходячи з цього можна сказати, що за результатами 2013 року страховий ринок України вийшов на до кризовий рівень (світова фінансово-економічна криза 2008 року) навіть продемонстрував 19% зростання. Але не зважаючи на збільшення росту страхових премій, частка їх в структурі ВВП залишається дуже низькою. Так, для порівняння в розвинених країнах цей показник становить 8-12%. У Великобританії частка страхових премій в ВВП складала більше 15%, в Австрії 16%, в Японії більше 10%, в США більше 8% [2]. Таким чином вітчизняний страховий ринок ще не акумулює значні інвестиційні ресурси і не справляє значний вплив на процеси перерозподілу ВВП в країні.

Це свідчить про те, що у країнах з ринковою економікою розвинена страхова система забезпечує економічну стабільність, сприяє зміцненню фінансової системи, допомагає розв’язати соціальні проблеми і є каталізатором інвестиційних процесів. Оскільки страхові компанії мають значні можливості для акумуляції фінансових ресурсів, які можна використовувати як інвестиційні кошти.

В 2008 році на страховому ринку України працювало 469 страхових компаній (397 компанії, що займалися іншими видами страхування ніж страхування життя), а станом на 31.06.2014 року на страховому ринку діяло 400 компаній (342 компанії, що займалися іншими видами страхування ніж страхування життя). Тобто за п’ять з половиною років з вітчизняного страхового ринку зникло 69 компаній. Основна причина – неефективна система фінансово-економічної безпеки даних компаній. Крім того на сьогодні рішення Нацкомфінпослуг в ряд страхових компаній введено тимчасові адміністрації. Зокрема, тимчасові адміністратори введені в ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ПАТ «Страхова компанія «Інтер» та інші. Так, страхова компанія «Оранта» була найбільшою страховою компанією України по збору страхових платежів, і знаходження її нині в кризовому стані лише підриває довіру населення України до страхування і не сприяє економічному розвитку нашої держави.   

Крім того, ще однією з проблем найбільших страхових компаній України є незбалансованість їх страхових портфелів, яка зокрема представляється монополізацією одного виду страхування, зокрема доля автострахування понад 70%. А це дуже ризиковий вид, виплати по ньому великі та важкопрогнозовані.

Якщо проаналізувати структуру страхових премій з інших видів страхування ніж страхування життя за 2008 рік порівняно з 2013 роком. То побачимо, що в 2013 році порівняно з 2008 роком відбулося зменшення долі добровільного майнового страхування на 14% та ростом на 5% недержавного обов’язкового страхування (переважно за рахунок збільшення платежів з страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів) і на 8% добровільного особистого страхування (Рис.1).  

В умовах ринкової економіки на діяльність суб’єктів господарювання впливає дуже багато різних змін, як в внутрішньому так і в зовнішньому середовищі [3]. Одним з ключових елементів боротьби з цими змінами є створення ефективної системи економічної безпеки, яка не може ефективно функціонувати без впровадження процесу планування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Структура страхових премій з інших видів страхування ніж страхування життя в 2008 та 2013 роках

Так, як ефективний механізм управління страховими компаніями не може бути повністю запозичений закордоном, виникає необхідність розробки власного інструментарію, зокрема через планування (особливо його найвищий рівень – стратегічне планування) як центральну функцію управління фінансово-економічною безпекою.

 

Література

  1. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України [Електронний ресурс] / – Режим доступу до статті: http://nfp.gov.ua/content/informaciya-pro-stan-i-rozvitok.html
  2. Рядно О.А., Рибальченко Л.В. Розвиток страхового ринку в регіонах України [Електронний ресурс] / – Режим доступу до статті: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/venu/2012_1/33.pdf
  3. Сідак В.С. Стратегія розвитку управління економічною безпекою суб’єктів господарювання (теоретико-методологічний аспект). Наукова монографія / За заг. ред. В.С. Сідака, О.А. Кириченка. – К.: ІЕП «КРОК», 2008. – 390 с.
Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 2710
Всього коментарів: 0