Назар Мар’яна

аспірант

Львівський національний аграрний університет

м.Львів

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМ КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Кредитування сільськогосподарських підприємств на даному етапі розвитку української економіки  є одним із ключових елементів, що формують її стабільність. Загалом, воно відображає зв’язки всіх ланок суспільно-економічного життя суспільства. [1]

Проблеми кредитування сільськогосподарських підприємств продовжують досліджуватися багатьма вченими – аграрниками, значний внесок у дослідження та вивчення яких зробили: В.Г. Андрійчук, В.М. Алексійчук, О.Є. Гудзь, М.Я. Дем’яненко, О.О. Непочатенко, П.Т. Саблук, М.Г.Чумаченко та інші. Проте незважаючи на їх вагомий внесок у  аграрну науку, проблеми розвитку кредитування сільськогосподарських підприємств залишається невирішеною.

Розвиток кредитування сільськогосподарських підприємств стримується багатьма об’єктивними та суб’єктивними чинниками. В результаті цього спостерігається незначний обсяг кредитування сільського господарства.[2]

Головними шляхами подолання проблем кредитування сільськогосподарських підприємств , на нашу думку можуть бути наступні:

• сільськогосподарські підприємства мають ширше використовувати можливості кредитного страхування (укладати не лише договори страхування заставленого майна, а й договори страхування, які є вільними від кредитних зобов’язань) ;
• вдосконалення системи та процедури кредитування сільськогосподарських підприємств (застосування пільгового кредитування, зниження відсоткових ставок за кредитами, збільшення термінів позики) ;
• розвиток кредитної інфраструктури ( створення дієвої системи кооперативних банків, розвиток лізингових , страхових, інвестиційних, венчурних компаній, кредитних спілок) ;
• підвищення ефективності державної підтримки кредитування сільськогосподарських підприємств ;
• покращення системи кредитного менеджменту в сільськогосподарських підприємствах (прийняття зважених управлінських рішень з питань планування, отримання, розподілу  кредитних ресурсів та контролю за їх використанням).

Отже, в теперішніх умовах всі ланки кредитування повинні стати партнерами. Аграрії повинні довести, що вони спроможні в повній мірі скористатися взятими у борг коштами, надавши надійну заставу, та вчасно їх повернути.  А банківські установи повинні максимально враховувати особливості сільськогосподарського виробництва при наданні кредитів. І, звісно, ці відносини неможливі без безпосередньої участі держави, якій сьогодні відводиться важлива роль у забезпеченні інтересів суб’єктів цих відносин.[3]

Література

1. Кириченко О.А.Кредитування аграрного сектору економіки в умовах глобальної фінансової кризи /О.А.Кириченко//Актуальні проблеми економіки .-2009.-№5.- С.207-221.
2. Марцин В.С. Кредитні відносини у сучасних умовах господарювання та шляхи їх вдосконалення/ В.С. Марцин // Фінанси України.-2009- №10.-С.17-22.
3. Макухіна Я.О. Кредитування агропромислового комплексу України / Я.О.Макухіна// [Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/9_NND_2013/Economics/1_132407