Герасименко Юлія

к.е.н., доцент, доцент кафедри аграрного менеджменту

Вінницький національний аграрний університет

м. Вінниця

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АГРОБІЗНЕСУ

Соціальна відповідальність бізнесу – сфера діяльності підприємницьких структур щодо вирішення соціально значущих проблем як у самому бізнесі, так і на муніципальному, регіональному, національному та глобальному рівнях. Соціально-відповідальними вважають підприємства, які мають добросовісну ділову практику, здійснюють розвиток персоналу, виділяють кошти на охорону здоров’я працівників і безпечні умови праці, використовують ресурсозберігаючи технології та інші заходи, що зменшують антропогенний вплив на довкілля, і т.д. Такий підхід до ведення бізнесу забезпечує не тільки соціальну злагодженість у суспільстві, але й підвищує імідж підприємств, що, в кінцевому підсумку, позитивно відображається на їх прибутковості і можливостях подальшого використання соціально-відповідального інструментарію.

Дієвим інструментом реалізації соціальної відповідальності агробізнесу є багатофункціональний розвиток сільських територій, який відбувається шляхів залучення сільськогосподарських виробників до розбудови соціальної інфраструктури села. Окрім здійснення виробництва, тобто задоволення потреб споживачів високоякісною сільськогосподарською продукцією, агробізнес покликаний виділяти кошти на розвиток тих територій, де використовується земля. Це відбувається шляхом укладання так званих угод соціальної відповідальності, за якими кошти направляються переважно на розвиток соціальної сфери: школи, дитячі садки, лікувальні установи, зони відпочинку і т.д.

І саме сценарій «Спільний інтерес бізнесу і держави», на думку О.О. Єранкіна, є бажаним і реалістичним варіантом розвитку подій в Україні. Відповідно до даного сценарію, держава в разі неспроможності виконувати соціальні функції розробляє стимули до залучення в цей процес представників капіталу, які, в свою чергу, посилюють конкурентні позиції через реалізацію концепції соціальної відповідальності бізнесу [1]. Але на порядку денному, залишається питання: яким же дієвим механізмом стимулювати соціально-відповідальні дії аграріїв?

Поряд з цим, українські компанії, в основному холдінгові, здійснюють діяльність в контексті соціальної відповідальності, презентуючи свої результати у щорічних соціальних звітах. Найбільш активними в даній сфері є наступні компанії: Астрарта-Киїів, Нібулон, Сварог-Вест Груп, Агро-Інвест Україна, Укрзернопром. Крім того, наприклад, агропромхолдинг «Астарта-Київ» затвердив Стратегію із корпоративної соціальної відповідальності на 2014-2016 роки, у рамках якої компанія продовжить реалізацію заходів, спрямованих на покращення корпоративного управління, впровадження концепції сталого сільського господарства, забезпечення населених пунктів у сільській місцевості об’єктами соціальної інфраструктури [режим доступу: http://agroconf.org/content/astarta-zatverdila-strategiyu-socialnoyi-vidpovidalnosti]. Компанія «Агро Інвест Україна» у травні 2014 року запустила соціальну ініціативу «Швидка допомога – з турботою про людей», в рамках якої вже відремонтовано приміщення фельдшерсько-акушерських пунктів, закуплено та обладнано чотири автомобілі швидкої допомоги, а також організовано диспетчерську службу по координуванню роботи лікарів та водіїв швидкої [режим доступу: http://www.agroinvest.com.ua/news.html?n=115].

Не залишено поза увагою питання соціально-економічного розвитку України зі сторони ООН. Так, в межах «Рамкової програми партнерства Уряду України – ООН на 2012-2016 роки» (РП) виділено чотири потенційні сфери співпраці [2]: стале економічне зростання і подолання бідності; соціальний розвиток; врядування; охорона навколишнього середовища і зміна клімату.

В рамках сфери партнерства «Стале економічне зростання і подолання бідності» одним із результатів дії РП передбачено соціально-економічний розвиток села з метою подолання бідності в сільській місцевості. «… Мандат кількох установ системи ООН безпосередньо стосується сільського господарства, сталого розвитку і зміни клімату. Це дає Урядові України унікальну можливість залучати глобальний досвід для створення нових робочих місць у сільській місцевості та сільському господарстві. Як зазначено в Програмі економічних реформ, за природно-ресурсним та «аграрним потенціалом» Україна посідає провідне місце у світі. Однак цей потенціал використовується вкрай неефективно. «Низька конкурентоспроможність товарів та їх невідповідність міжнародним стандартам якості та безпеки», «низька економічна ефективність сільськогосподарського виробництва та використання застарілих технологій», а також низький рівень інвестицій стримують створення гідних робочих місць та отримання доходів у сільській місцевості. Система ООН підтримуватиме Уряд України у досягненні цього результату в усіх аспектах що стосуються діалогу України з сусідніми країнами щодо вільної торгівлі, та надаватиме технічну допомогу із санітарних і фітосанітарних питань. Даний крок співпраці України з ООН, наголошує на принципі партнерства та ведучої ролі української сторони у визначенні пріоритетів та цілей допомоги з боку ООН, а також спільної відповідальності за досягнення результативності співпраці, що завдяки авторитету організацій системи ООН стимулюватиме інших донорів та інвесторів до розвитку взаємовигідного партнерства з Україною [2].

Відповідно, тільки завдяки продуманій, злагодженій та кваліфікованій роботі органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та аграрного бізнесу стане можливим розвиток сільських територій України.

Література

1. Єранкін О.О. Соціальна відповідальність агробізнесу в контексті вирішення проблем розвитку сільських територій / О.О. Єранкін // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2011. – Випуск 6/2. – С. 31-34

2. Мережа Глобального договору ООН в Україні змінює організаційну форму. – [Електронний ресурс] // ООН в Україні. – Режим доступу: http://www.un.org.ua