Черненко Костянтин

аспірант

Національного університету біоресурсів і

природокористування України

м. Київ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БОРОШНОМЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Стабілізація ринку будь якої економіки шляхом нарощування потужностей виробництва неможливе без існування переробної промисловості. Дана галузь економіки дає змогу використання внутрішнього потенціалу для потреб внутрішнього ринку. Середовище, в якому переважає товар власного виробництва перестає бути ринком споживачів відносно зовнішніх ринків. Власні потужності переробної промисловості дозволяють державі стати менш залежним від ситуативних політичних рішень закордонних партнерів. Грошові вливання в вітчизняне виробництво стане можливим за рахунок внутрішніх інвесторів.

Безумовним фактором існування кожної галузі є її рентабельність. В нашій роботі ми пропонуємо розглянути економічну вигоду виробництва борошна та її експортування. До собівартості віднесемо основні складові, що формують його основну ціну, а саме: вартість зерна; вартість помелу; вартість транспортування; вартість упаковки; вартість трудових ресурсів

З точку зору практичності, зручності та наглядності розрахунків в своїй роботі ми проведемо розрахунок собівартості та виходу борошна виходячи із наявності 20 тонн зерна пшениці.

Серед лідерів по виробництво борошна в Україні виділяються декілька регіонів: Донецька область (виробництво в середньому близько 280 тис. т. в рік), Харківська область (205 тис. т. в рік), Дніпропетровська область (200 тис. т. в рік), м. Київ (190 тис. т. в рік), згідно даних державної служби статистики України [2]. Основними борошномельними підприємствами є: ЗАТ «Київмлин» (7% долі ринку), ДП «Новопокровский КХП» Харковська обл. (4% долі ринку), ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат» (3,5% долі ринку), ЗАТ «Донецький КХП № 1» ДАК «Хліб України» (3,5% долі ринку) [2]. Тому спираючись на ці показники, в нашій роботі ми проаналізуємо собівартість виробництва борошно в м.Київ, де зосереджено основні потужності України по виробництво цього товару.

За даними борошномельних підприємств при використанні сортового помелу зерна в залежності від виду помелу використовують базисний показник виходу борошна: односортного помел з виходом борошна вищого ґатунку 70%; двухсортного помелу з виходом борошна вищого ґатунку 60%, першого ґатунку 13%; трьохсортного помелу з виходом борошна вищого ґатунку 60%, борошна першого ґатунку 10%, борошна другого ґатунку 6% [4].

З метою подальшого порівняння зведемо данні в єдину таблицю, добавивши показники рентабельності виробництва борошна при умові його реалізації на зовнішніх ринках.

Таблиця 1

Рентабельність виробництва борошна, %

Опираючись на розрахункові показники таблиці 1, добре видно що при виробництві борошна з використанням найманих працівників рентабельність даної промисловості є доволі малою, навіть при його експортуванні. Тому ми вважаємо, що дану галузь слід розглядати лише в аспекті реалізації виробничого потенціалу при виробництві зерна. Це однозначно дозволить зменшити втрати при його зберіганні та дозволить зберігати попит і пропозицію на рівні ринкових цін. Що безумовно позитивно відзначиться на виробництві та якості зерна.

Високими показниками рентабельності відзначаються продукти з більшою ступінню переробки. В першу чергу це пов’язано із зменшенням частки відходів при переробці, однак не мало важливим фактором є ціни на борошно різних ґатунків. Варіація цін коливається в залежності від ґатунку борошно відносно не значимо. Тому більшість виробників концентрують увагу на виробництві борошна другого, а інколи навіть третього ґатунків, коли його вихід значно вищий, аніж борошна вищого ґатунку. Відповідно при не значній різниці цін, товаровиробник буде концентрувати виробництва продукту з більшою масовою часткою, з якого отримає більший прибуток. При цьому використовують сорти різних видів зерна, тим самим підвищуючи рентабельність виробництва. Однак дана тенденція не говорить про те що товаровиробник буде відмовлятись від виробництва борошна вищого ґатунку, оскільки позиціонуючи себе як виробника борошна, він буде отримувати попит на даний вид товару. Тим самим пропорційно попиту буде формувати власні запаси продукції і це дасть можливість отримати максимальні показники при переробці різних сортів зерна та отримати у відповідній кількості борошно як вищого ґатунку так і інших ґатунків.

Загальна рентабельність при експортуванні борошна коливається від 35,4% до 40,5%. В той час, коли при рівних умовах, рентабельність при реалізації на внутрішньому ринку складає від 22,4% до 27%.При можливих максимальних затратах та відносно малій доходності, даний вид діяльності має позитивну рентабельність. Тому при реалізації певних стратегій, можливе використання кожної з представленої нами варіації в таблиці.

Література

1. Офіційний сайт державною служби статистики– [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Офіційний сайт ТОВ «ОЛІС» – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.olis.com.ua/