Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВЕНЧУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ

Шатирко Дмитро

 аспірант

Чернігівський національний технологічний університет

м.Чернігів

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВЕНЧУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ

 

На даний момент у світових економічних системах головними чинниками, що визначають їх конкурентоспроможність, є інноваційні, технологічні, наукові знання. Венчурний капітал дозволяє оптимізувати життєвий цикл інноваційної діяльності, оскільки є економічним інструментом підтримки ефективності економіки знань. Досвід ряду зарубіжних країн свідчить про те, що більше 80% приросту ВВП в умовах 5-6 технологічного укладу досягається за рахунок застосування результатів економіки знань у всіх видах господарської діяльності.

Венчурний капітал дозволяє здійснити інтеграційні та оптимізаційні функції інвестиційних та інноваційних процесів з метою вирішення завдань соціально-економічного розвитку. По суті, він є інтегруючим механізмом відтворювального процесу [1].

Механізм, що регулює венчурну діяльність, в корені відрізняється від традиційних економічних рішень. Венчурне фінансування має такі характерні риси:

- заздалегідь враховується можливість необов'язково повернення фінансових коштів;

- обслуговує, як правило, малий бізнес як найбільш мобільний сектор економіки;

- його предметом у більшості випадків є високотехнологічні інновації, виробництво наукомісткої продукції;

- не обмежується тільки наданням грошових коштів, активно бере участь в менеджменті, підборі кадрів, оцінці ефективності виконання етапів розробки і реалізації проектів, надає консультації, займається збором необхідної інформації, пошуком партнерів і т. д., виконує нефінансові функції.

Організаційно-економічний механізм венчурної діяльності є невід'ємною частиною системи підтримки малого і середнього інноваційного підприємництва, високотехнологічних проектів і входить в національну інноваційну систему. Механізм венчурної діяльності виступає невід'ємною частиною господарського механізму [2].

Фінансові відносини виникають тільки при русі капіталу і виконують функцію розподілу та перерозподілу вартості. Матеріальним вираженням фінансових відносин є спеціалізовані грошові фонди, що дозволяють концентрувати капітал на дохідних напрямках суспільного виробництва. Беручи участь в високоризикових проектах, які не можуть бути профінансовані з традиційних джерел, венчурний капітал тим самим бере участь у виробництві благ і, крім того, сам виступає у вигляді блага, задовольняючи потребу підприємців у фінансових ресурсах.

Можна запропонувати наступне визначення організаційно-економічного механізму венчурної діяльності: організаційно-економічний механізм венчурної діяльності являє собою систему організації економічних відносин господарюючих суб'єктів з метою формування, розподілу і використання фондів грошових коштів для інвестування та реалізації венчурних проектів з високим рівнем ризику.

Для функціонування механізму венчурного фінансування необхідні наступні основні суб'єкти:

• венчурні фірми (підприємці), які залучають венчурні інвестиції для реалізації венчурних проектів;

• інвестори венчурного капіталу, готові надати свої фінансові ресурси венчурним фондам і посередникам для ризикових вкладень в компанії;

• венчурні фонди (венчурні компанії), в тому числі корпоративні, та інші фінансові посередники, що акумулюють кошти інвесторів і надають їх на частковій основі венчурним фірмам;

• державні інститути, що займаються діяльністю з регулювання економічних, фінансових, бюджетних відносин, розробкою та реалізацією інвестиційної та інноваційної політики [3].

Основною метою функціонування механізму венчурної діяльності є отримання максимально можливого доходу за рахунок розвитку підприємства-реципієнта і приросту його капіталу. Дохід від інвестицій венчурні інвестори в абсолютній більшості отримують не у вигляді дивідендів, а через повернення інвестицій при продажу після декількох років успішного розвитку підприємства. Крім того, існують додаткові цілі, наприклад отримання морального задоволення від участі в підтримці провідних напрямків науки і технологій або підтвердження своєї репутації інтуїтивного інвестора.

 

Література

  1. Антонюк Л.Л. Венчурний капітал в системі перехідної економіки України (формування та ефективність функціонування) [Текст] : дис. канд. екон. наук: 08.01.01 / Антонюк Лариса Леонтіївна; Луцький держ. технічний ун-т. – Луцьк, 1998. – 225 c.
  2. Кутрань К.В. Ринок венчурного капіталу: методологія, теорія та особливості функціонування [Текст] : дис. канд. екон. наук : 08.00.01 /            Кутрань К. В. Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2012. – 221 c.
  3. Краус Н. М. Венчурне інвестування як пріоритетний напрям інноваційного розвитку економіки країни / Н. М. Краус, Я. О. Копиця // Економічний простір . – 2013. – № 74. – С. 112-121.
Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (17.10.2014)
Переглядів: 501
Всього коментарів: 0