Бородіна Надія

к.е.н., викладач

Львівського університету бізнесу та права

м. Львів

КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕТОДИКА ЇЇ ОЦІНКИ

На сьогодні Україні характерна така ситуація, коли при всьому розмаїтті видів залучення та надання коштів у тимчасове користування, всі вони на практиці при видачі зводяться до врахування фінансового стану, кредитної історії позичальника.

Кредитоспроможність є основним критерієм формування кредитних відносин між кредитором і позичальником.

З метою управління кредитними ризиками банки мають проводити оцінку кредитоспроможності позичальника як на стадії прийняття рішення про доцільність видачі кредиту, так і на стадії контролю за процесом погашення відсотків і заборгованості за кредитом.

Головна мета оцінки кредитоспроможності позичальника − оцінка кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом [ 1, с. 196].

Методичні рекомендації, які розробляються банківськими установами для оцінювання кредитоспроможності позичальника, мають враховувати різні аспекти діяльності позичальника. Наприклад, при оцінюванні довгострокової кредитоспроможності слід звертати більше уваги на вплив таких чинників, як інфляційні очікування, макроекономічні прогнози тощо; при оцінюванні кредитоспроможнос-ті малих підприємств слід проаналізувати основних власників; при аналізі кредитоспроможності великих позичальників доцільно враховувати організаційну структуру управління тощо.

Єдиної системи оцінювання кредитоспроможності позичальника не існує. Кожен банк намагається використати оптимальну для себе методику аналізу кредитоспроможності своїх клієнтів. У загальному вигляді оцінювання кредитоспроможності клієнта банку − це поетапне дослідження, у процесі якого аналізуються [2, с. 367]: рівень менеджменту компанії; характер угоди і характеристика зовнішнього середовища, в якому функціонує клієнт; кредитна історія клієнта; конкурентоспроможність продукції клієнта; фінансовий стан; забезпечення угоди.

Незважаючи на те, що банківські установи самостійно розробляють методику оцінювання кредитоспроможності позичальника, будь-яка з них має включати: кількісне оцінювання кредитоспроможності; якісне оцінювання кредитоспроможності; аналіз ефективності кредитного проекту; аналіз забезпечення кредитної операції; загальну оцінку кредитоспроможності і визначення кредитного рейтингу позичальника; правила остаточного прийняття рішення про надання кредиту.

Основними вимогами до процесу й результатів оцінювання кредитоспроможності позичальника є: розраховувати не один, а низку показників; показники розглядати і вивчати у тісному взаємозв’язку; результати і висновки коригувати на різні похибки, які можуть бути наслідком непередбачуваних чинників.

У зв’язку з відсутністю єдиної бази даних середньогалузевих, мінімальних і найкращих для конкретної галузі показників реальна оцінка фінансового стану підприємства банком-кредитором ускладнюється. Тому, на наш погляд, необхідним є створення міжбанківської інформаційної бази, до якої за результатами аналітичної роботи банківських працівників з підприємствами різних галузей економіки заносилися б значення показників фінансового стану підприємств, що належать до різних галузей економіки, з метою вироблення їхніх оптимальних величин по галузі. Також українським банкам рекомендується звернутися до міжнародного досвіду оцінки кредитоспроможності позичальників.

Таким чином, слід зробити висновок, що при здійсненні кредитної діяльності банківська установа, з метою мінімізації кредитного ризику, має проводити аналіз кредитоспроможності позичальника. Оцінювання кредитоспроможності, окрім аналізу фінансового стану, включає також показники та параметри, які визначають репутацію, ділові якості, рівень менеджменту, професіоналізм керівництва підприємства тощо. Такий повний і всебічний аналіз фінансово-господарської діяльності клієнта сприятиме більш ефективному здійсненню кредитної операції та зменшення рівня кредитного ризику для банку [3, с. 192].   

Література

1. Владичин У. В. Банківське кредитування: Навч. посіб. − К. : Атіка, 2010. − 648 с.

2. Фінансово-банківська статистика: Навч. посіб. / П. Г. Вашків, П. І. Пастер, В. П. Сторожук, Є. І. Ткач. − К. : Либідь, 2011. − 512 с.

3. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навч. посіб. / Л. О. Омелянович, О. В. Чайковська, Г. Є. Долматова, О. В. Іванова, А. Ф. Кононенко, І. І. Танєєва, О. В. Владкова, Г. М. Александрова.  − Донецьк. : ДонНУЕТ, 2008. − 281 с.