Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

ІННОВАЦІЙНА ОСНОВА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Христенко Галина

к.е.н., доцент, завідувач кафедри

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і

природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут»

м. Бережани

 

ІННОВАЦІЙНА ОСНОВА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

Основою стратегії інноваційного розвитку сільського господарства є нові технології. Інноваційні технологічні схеми виробництва сільськогосподарської продукції передбачають застосування нових систем машин, механізмів, технічних та енергетичних ресурсів, використання високопродуктивних сортів і гібридів культур, сучасних засобів захисту рослин, внесення у грунт нетрадиційних видів органічних добрив, впровадження ефективних систем зрошення сільськогосподарських культур та ін.

Інноваційна діяльність є однією з основних умов виробництва конкурентоспроможної продукції та виступає головним чинником ефективного функціонування підприємств і розвитку аграрного сектору економіки України. Рушійною силою економічного зростання є розвиток інноваційних високопродуктивних технологій, які здатні забезпечити світові стандарти якості продукції та прибутковість сільського господарства. Застосування таких технологій із використанням високопродуктивної техніки в умовах непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі забезпечать прогресивний розвиток сільського господарства та виробництво конкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках продукції.

Інноваційні технології, які являють собою уречевлені наукові знання, нині відіграють вирішальну роль у переведенні сільського господарства на ефективний, конкурентоспроможний, екологобезпечний і природо–зберігаючий напрям розвитку.

Сільськогосподарські підприємства належать до ресурсомістких, тому впровадження інноваційних технологій забезпечить високий рівень віддачі і зменшення матеріало- та енергомісткості продукції.

Застосування інноваційних ресурсозберігаючих технологій має ряд переваг:

  1. дозволяє суттєво знизити собівартість продукції за рахунок економії ресурсів;
  2. зберігається і відновлюється родючість ґрунту (підвищується вміст органічних речовин, покращуються його фізичні та біологічні властивості);
  3. грунтозахисний ефект інноваційних технологій сприяє значному зменшенню ерозійних процесів;
  4. поліпшується водний режим ґрунту;
  5. відбувається розширене відтворення родючості ґрунту за рахунок використання науково обґрунтованих доз добрив, а також нетрадиційних видів органічних добрив;
  6. підвищення урожайності сільськогосподарських культур;
  7. поліпшення якості продукції;
  8. загальна агрокультура виходить на новий рівень за рахунок створення особливої культури взаємодії з навколишнім середовищем.

Первинний економічний ефект від ресурсозберігаючих інноваційних технологій у перехідний період складається з економії праці (в 2-3 рази), зменшенні витрат пального (у 2-4 рази) і виробничих витрат (у 2-3 рази), а також із цінності додатково вирощеного врожаю (4,5-7 ц/га) [4, с. 37].

Вторинний економічний ефект настає після переходу на систематичний мінімальний обробіток на глибину 4-5 см під усі культури сівозмін. Він полягає у зменшенні потреби в тракторах (на 30%), пального (в 3-4 рази), добрив (у 2 рази), засобів захисту рослин (у 5-8 разів) і зумовлює підвищення врожайності в 1,5-2 рази із значним скороченням витрат на їх вирощування [4, с. 37-38].

Отже, впровадження інноваційних технологій у землеробстві безпосередньо впливає на підвищення урожайності сільськогосподарських культур, зменшення витрат на їх вирощування та створює мультиплікативний ефект, коли один фактор посилює інший.

 

Література

  1. Бабинець Т. Л. Доцільність використання ресурсоощадних технологій в Україні / Т. Л. Бабинець // АгроІнком. – 2007. – № 11-12. – С. 31-37.
  2. Іванишин В. В. Інноваційне забезпечення оновлення техніко-технологічної бази підприємств АПК / В. В. Іванишин // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 128-133.
  3. Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку національної економіки / Відп. ред. А. І. Сухоруков. – К.: НАН України; Об’єднаний інститут економіки, 2004. – 134 с.
  4. Левченко М. Б. Сучасні ресурсо- та енергозберігаючі технології виробництва сільськогосподарської продукції / М. Б. Левченко // Сучасні аспекти ведення сільського господарства: [матеріали ІІ наук.-практ. конф. молодих вчених: Чернігів, 23 січ. 2008 р.]. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2008. – 100 с.
  5. Танчик С. П. Основні напрями розвитку землеробства в Україні / С. П. Танчик // Пропозиція. – 2008. – № 10. – С. 51-56.
Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (17.10.2014)
Переглядів: 864
Всього коментарів: 0