Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

ФЛЕКСИБІЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ В ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Боярчук Людмила

 викладач

Чернігівський національний технологічний університет

м. Чернігів

 

ФЛЕКСИБІЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ В ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

 

В час економічних трансформацій, посилюється зацікавленість населення в збільшенні власних доходів. Одночасно зростають диференціація, нерівність доходів населення, яка у період змін є не тільки наслідком неоднакової ефективності та продуктивності праці, а також  результатом нерівномірного розподілу власності на засоби виробництва. Трансформаційні процеси часто загострюють проблему економічної нерівності населення через те,  що вони супроводжуються кризовими економічними явищами, зростанням безробіття, інфляції, підвищенням цін, збільшенням масштабів тіньового сектору та іншими негативними проявами.

Висока економічна нерівність населення не сприяє злагодженій  побудові українського громадянського суспільства. В зв’язку з цим, досить актуальним постає питання диференціації доходів. Так рівень життя населення України значно поступається рівню життя більшості країн з трансформаційною економікою при зіставленні деяких макроекономічних показників.

Зараз, як перед зайнятим так і безробітним громадянином, постають досить складні завдання: можливість мати робоче місце, отримання гідної заробітної плати, збереження здоров'я, удосконалення професійної майстерності,  можливості розвивати творчий потенціал. Все це в свою чергу прямо пов'язане з економічною динамікою виробництва, структурними змінами, зміною форм власності, ситуацією в кредитно-фінансових, інвестиційних, зовнішньоекономічної сферах, а також ціною праці.

Тому досить доречним в цьому випадку буде застосування терміну «гнучкість ринку праці», тобто здібність його швидко адаптуватись до змін у співвідношенні попиту і пропозиції робочої сили за рахунок високих рівнів: загальної і професійної освіти, активності і мобільності робочої сили та зміни регламентованого робочого часу. Гнучкість ринку праці - це водночас і гнучкість трудових відносин, які на ньому відбуваються.

Гнучкість ринку праці характеризується такими елементами:

• висока територіальна та професійна мобільність працівників;

• гнучкість витрат роботодавців на робочу силу, в тому числі мобільність рівня та структури заробітної плати відповідно до економічної ситуації;

• гнучкість в управлінні персоналом на підприємствах;

• демократизація і розмаїття форм зайнятості, включаючи нестандартні форми;

• високорозвинена система професійної підготовки та перепідготовки.

Зростання сфери послуг, боротьба за зниження витрат призвела до розвитку такого сектору ринку праці, який пов'язаний із зниженням соціальної захищеності громадян.

Саме тому останнім часом досить часто почав використовуватись термін «флексибілізації» (від англ. flexible - гнучкий), який описує стан сучасного ринку праці та підвищення його економічної пристосованості [1,С.6].

Флексибілізація виражається в:

-  загальному зниженні трудових витрат з боку керівника;

-  пом’якшенні трудового законодавства на користь роботодавця;

- стимулюванні створення нових робочих місць із неповним робочим днем і погодинною оплатою праці;

- розширенні можливостей роботодавця більш вільно управляти працівниками трудових відносин;

- знятті обмежень, щодо найму працівників, зміни умов праці та звільненні працівників.

 

Дуже часто вчені схиляються до думки, що певна міра гнучкості в регулюванні ринку праці, дуже потрібна в трансформаційному періоді. Тому необхідно розрізняти аспекти гнучкості ринку праці, або як ми вже зазначали флексибілізації, як корисні та вкрай необхідні для економіки держави.

У період трансформації економічної системи будь-якої держави, забезпечення зайнятості населення є досить складним завданням, розв’язання якого можливе лише за умови досягнення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили. Таким чином у період економічних реформ в Україні, забезпечення зайнятості населення можливе лише за умови жорсткого державного регулювання всіх сфер господарювання, з обов’язковою мотивацію отриманих позитивних результатів. Тобто податкова, інноваційна, інвестиційна, соціальна політика буде зорієнтована на зменшення кількості безробітних.

На нашу думку трансформація національної економіки повинна супроводжуватись побудовою ефективної високотехнологічної структури економічної системи, спроможної забезпечувати розвиток передових виробництв, реагувати на зовнішні та внутрішні кризові явища, а також забезпечення якості життя та зростання доходів населення, а також ліквідації безробіття.

Досягнення оптимальної структури економічної системи можна досягти лише за умови пріоритетності розвитку тих галузей, які здатні покращити використання природно-ресурсного потенціалу держави, обмежити подальше нарощування низькорентабельних сировинних виробництв, реалізувати курс  на соціальну орієнтацію економіки.

 

Література

1.Астахова О.В. Флексибілізація ринку праці в умовах соціально- економічних змін //Ринок праці та зайнятість населення.- 2011.-№2(27).-с.6-13.

Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 734
Всього коментарів: 0