Краєвський Володимир

к.е.н., доцент кафедри обліку аналізу і аудиту

Національного університету біоресурсів і природокористування України

м. Київ

ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ – ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Діалектика інтересів складна та багатогранна категорія. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку, досліджуючи економічні інтереси, ми маємо керуватися не принципом їх жорсткої ієрархії «від загального до одиничного» чи навпаки, а шукати спроби їх гармонізації на всіх рівнях соціально-економічної політики. Економічні інтереси обумовлюють напрям та мотивацію діяльності суб’єктів господарської діяльності, що направлена на задоволення їх потреб [1, с.69]. Тут ми маємо враховувати, що ці інтереси можна розглядати як на загальнодержавному рівні (макроекономічний), так і на рівні окремого господарюючого суб’єкта (мікрорівень). Досягнення  своєї мети всіх суб’єктів суспільно-економічного життя на різних рівнях реалізується в процесі прийняття управлінських рішень, що базуються на релевантній економічній інформації.

Найважливішою видовою категорією, зумовленою таким об'єктивним родовими поняттям, як інформація, що відбиває цілеспрямовані суб'єктивні зусилля людей в суспільстві з реалізації свідомої сервісно-забезпечувальної діяльності щодо відповідних знань, є категорія цілісного інформаційно-аналітичного процесу. Вона важлива не тільки сама по собі, як спосіб реалізації рішень, а й як головна системоутворююча ідея, що дозволяє користувачам з хаотично перемішаних, переплутаних, логічно розрізнених і не стикуються один з одним емпіричних фактів структуруватися, вступити у взаємодію і причинно-наслідкові зв'язки, нарешті, систематизуватися, логічно та ідейно вишикуватися і перетворитися на власне якісне інформаційно-аналітичне забезпечення. Саме цілісний інформаційно-аналітичний процес, вбираючи і розставляючи по своїх місцях буквально всі теоретичні ідеї та практичні факти щодо суб’єкта діяльності, являє інформаційно-аналітичну діяльність як науку в її логічно стрункому системно-структурному вигляді.

Інформаційно-аналітичний процес базується переважно на інформації облікових систем макро (статистика) та мікро (бухгалтерський облік) рівня.

Економічна роль держави визначає концепції та цілі надання інформації При здійсненні державою прямого безпосереднього регулювання економіки застосовується концепція статистично організованого обліку, модель під головного користувача, необхідна для контролю виконання централізовано встановленого плану. Навпаки ліберальна модель державного устрою передбачає ліберальну концепцію надання інформації, в якій головне місце відводиться бухгалтерському обліку, а бухгалтерська звітність є своєрідним ринковим продуктом, що відповідає вимогам користувачів інформації.

Однією з причин негативних результатів функціонування економічної системи є неправильний вибір цільових орієнтирів у формі економічних індикаторів, закладених в систему управління як на макро- так і на мікрорівні економічної системи. На різних рівнях управління економічні інтереси спрямовані на забезпечення зростання. Проте в умовах пошуку гармонізації інтересів на різних рівнях управління ми маємо вести розмову про економічний розвиток.

Економічний розвиток як поняття ширше, ніж економічне зростання. Економічний розвиток означає не лише примноження результатів виробництва, але й становлення в національному господарстві нових прогресивних пропорцій, які в свою чергу формують передумови наступного розвитку. Кінцевою метою розвитку є поліпшення якості життя людей, розширення їхньої можливості формувати власне майбутнє. Це, зрозуміло, вимагає збільшення доходів на душу населення, але містить і багато інших аспектів [4, с. 18-19].

Ці зміни в економічному та суспільному житті мали історичні наслідки для методології бухгалтерського обліку – «надання звітності не тільки і не стільки апарату управління, скільки інвесторам, кредиторам та державним установам» [3, с.35]. «З часом розподіл власності та управління призвели до створення різних систем бухгалтерського обліку, звітів які публікувалися для банкірів, кредиторів та акціонерів, систем управлінського обліку та обліку затрат, покликаних допомогти менеджеру у процесі прийняття рішень» [1, с.35]. Таким чином, бухгалтерський облік та звітність стали задовольняти потреби не лише підприємства але й широкого кола зовнішніх користувачів.

Сьогодні ми стикаємося з необхідністю створення нової парадигми обліку, яка передбачає, переосмислення методологічного апарату науки та розробки теоретичних основ починаючи з визначення об'єктів спостереження і методів вимірювання об'єктів. Цими об'єктами на нашу думку повинні стати всі складові національного багатства. Тобто крім традиційних видів капіталу своє місце в звітності як на мікро так і на макро рівні повинні знайти екологічний та соціальний капітал.

Використання не фінансової звітності, як інструменту соціально відповідального бізнесу, для доповнення до традиційних методів управління, орієнтованих на фінансові показники, матиме позитивний ефект для макроекономічного управління в частині створення інформаційної основи для можливості розрахунку національного багатства на мікро та макрорівні і застосування його для характеристики економічного розвитку.

Література

1. Мальцев О. Организаторские способности // «Финанс». – 2005. -№39. – с.35.;

2. Хиршман Альберт О. Интересы // Проблемы новой политической экономии. – 2004. №2. – С.69

3. Цыгичко В.Н. Руководителю – о принятии решений. – М.: ИНФРА – М, 1996 -272с.;

4. Якість економічного зростання: Пер з англ. / В. Томас, М. Дайламі, А. Дарешвар та ін..; Наук. ред. пер.О. Клієвич. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 350 с.