Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

ДО ПИТАННЯ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Гришко Тетяна

старший викладач

Михайленко Тетяна

старший викладач

Національна металургійна академія України

м. Дніпропетровськ

 

ДО ПИТАННЯ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

 

В сучасних умовах економічної діяльності посилились зміни показників, важливих для прийняття управлінських рішень. Щоб залишатися конкурентоспроможним, необхідно одночасно діяти в сьогоденні і планувати майбутнє.   Застосування засобів сучасних інформаційних технологій забезпечує можливість оперативно обробляти велику кількість інформації. Основне призначення автоматизованих робочих місць (АРМ) – забезпечити управлінський персонал новими засобами техніки та технології для прийняття своєчасних рішень. Створення АРМ на робочому місці менеджера підвищує ефективність виконання ним своїх функціональних обов'язків, дає змогу застосовувати нові методи управління, використовувати єдину вірогідну інформацію в управлінні всіма ланками, підвищувати продуктивність праці і загальний рівень культури управління тощо. Головні принципи, які дозволяють удосконалити управління при створенні АРМ (порівняно з традиційними інформаційними системами): використання моделей, що дають змогу розробляти інформацію за варіантами рішень на окремих робочих місцях, можливість узгодити прийняття рішень за системою в цілому і в окремих підрозділах, узгодження виробничих програм, що приймаються на тривалий термін з використанням оперативної інформації зворотних зв’язків. Крім зазначених принципів створення АРМ, можна назвати такі: надійність, еволюційність і безперервність розвитку, адаптованість, децентралізована обробка інформації на робочому місці управлінського персоналу, створення баз даних  і банків даних, створення мереж АРМ, підвищення інтелекту АРМ.

Hа виробничих підприємствах АРМ є важливою структурною складовою інформаційних систем як персональний засіб планування, управління, обробки даних і ухвалення рішень. Для прийняття управлінських рішень аналізується динаміка процесів виробництва і реалізації продукції, постачання, енергетичного, транспортного і ремонтного забезпечення, процеси розробки нових товарів, впровадження їх на ринок та інші. При постійному обміні інформацією одночасно аналізуються технологічні і організаційно-економічні напрямки вдосконалення виробничих процесів. Актуальним стає адаптивний підхід до використання інформації при управлінні. Його головною особливістю є прийняття рішень з урахуванням прогнозу змін в майбутні періоди виконання робіт. Для цього важливо використовувати не тільки облікові дані про процеси, що вже відбулися, а й випереджуючу інформацію та пропозиції робітників по вдосконаленню виробництва. Важливо розуміти, що ні АРМ в складі інформаційної системи, ні інформаційна система самі по собі не покращують становище організації на ринку, не скорочують матеріаломісткість кінцевої продукції, не підвищують конкурентоспроможність організації на ринку і так далі, а озброюють управлінський персонал новими засобами і технологіями. Ефективність їх використання безпосередньо залежить від того, наскільки добре налагоджений зв’язок можливостей інформаційних технологій з бізнес-можливостями конкретного підприємства. Ефективність від АРМ створюється завдяки наявності на будь-якому підприємстві втрат, невикористаних можливостей і недостатньої технічної оснащеності управлінського апарату. Ця ефективність виявляється як у сфері управління, так і у сфері виробництва, як на головному підприємстві,  так і в його дочірніх підприємствах.

В міжнародній практиці для розрахунку ефективності інформаційної системи використовують чотири показники, які можна застосувати для обчислення ефективності АРМ: внутрішня норма прибутковості, чистий приведений дохід,  рентабельність інвестицій, строк окупності [1]. За допомогою цих показників можна вимірювати ефективність від використання АРМ в грошовому еквіваленті. Але треба розуміти, що впровадження АРМ надає значний ріст ефективності в бізнес-процесах, який не завжди можна оцінити у вартісному виразі:

  1. Управління: скорочення кількості рівнів управління; зниження адміністративних витрат; вивільнення працівників середньої ланки управління і скасування ряду функцій; звільнення працівників від рутинної роботи за рахунок її автоматизації; вивільнення часу для інтелектуальної діяльності; отримання раціональних методів вирішення управлінських завдань за рахунок впровадження математичних методів і інтелектуальних систем; підвищення продуктивності праці;  економія часу; підвищення кваліфікації і професійної грамотності управлінців; збільшення конкурентної переваги; зменшення витрат, збільшення прибутку.
  2. Інформаційна система: вдосконалення структури потоків інформації і системи документообігу у фірмі; ефективна внутрішньофірмова координація за допомогою електронної пошти; забезпечення достовірності інформації; прямий доступ до інформаційного продукту.
  3. Виробництво: скорочення часу на проектування і виробництво; розширення властивостей продукції і сфери її можливого застосування;  зменшення витрат на виробництво продуктів і послуг;  надання споживачам унікальних послуг; раціоналізація матеріально-технічного постачання.
  4. Маркетинг: зменшення витрат часу на розповсюдження виробів; пошук нових ринкових ніш;  можливість ідентифікації споживачів виробів;  підтримка продажів; ефективніша взаємодія з замовниками (наочність, швидкість передачі повідомлень); підвищення здатності гнучко реагувати на попит і оперативно задовольняти нові бажання споживачів.

Перераховані  переваги використання АРМ роблять|чинять| його необхідним при організації господарської діяльності підприємства.

 

Література

  1. Кузнєцов М.С. Оцінка ефективності інформаційних систем: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2007. – 87 с.
Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 480
Всього коментарів: 0