Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Ганзюк Світлана

к.е.н., доцент

Дніпродзержинський державний технічний університет

Павлова Юлія

магістр кафедри фінансів і кредиту

м. Дніпродзержинськ

 

ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

Сучасний стан інноваційного розвитку національної економіки не є до кінця сформованим та ефективним, оскільки з боку держави немає відповідної підтримки інноваційних проектів. Це, насамперед, пов’язано з незначною часткою видатків на інновації з державного бюджету, неналежним правовим регулюванням, інфляційними процесами, ненадійністю партнерівтощо.

Актуальним питанням сьогодення є впровадження ефективної системи фінансового забезпечення інноваційної діяльності через механізми державного та приватного фінансування. Вирішення проблеми пошуку фінансових ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності, може бути забезпечено лише в тому разі, якщо будуть використовуватися найрізноманітніші джерела фінансування, починаючи з державних і закінчуючи приватним сектором національної економіки[1].

Активізація інноваційної діяльності можлива тільки на основі розвиненої системи фінансування, що покликана забезпечувати вирішення таких найважливіших завдань:

•           створення необхідних передумов для швидкого та ефективного впровадження нововведень у всіх ланках народногосподарського комплексу країни, забезпечення її структурно-технологічної перебудови;

•           збереження і розвиток стратегічного науково-технологічного потенціалу в пріоритетних напрямах розвитку;

•           створення необхідних матеріальних умов для збереження кадрового потенціалу науки і техніки, запобігання його відтоку за кордон.

Державне фінансуванняполягає у використанні державних інвестиційних ресурсів: бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, державних запозичень, майна, що знаходиться у державній власності.

В Україні за 2009-2013 рр. роки питома вага витрат державного бюджету на інноваційну діяльність в структурі ВВП складала не більше 0,015 % у 2012 р (при нормі 1,7%) [2]. В таблиці 1 подано динаміку зміни питомої ваги витрат державного бюджету України на інноваційну діяльність в структурі ВВП.

Таблиця 1

Питома вага витрат державного бюджету на інноваційну діяльність в структурі ВВП України

Показник

2009

2010

2011

2012

2013

ВВП, млн. грн.

913345

1082569

1316600

1411238

1451876

Загальна сума витрат державного бюджету на інноваційну діяльність, млн. грн.

127,0

87,0

149,2

224,3

24,7

Питома вага витрат державного бюджету на інноваційну діяльність в структурі ВВП України,%

0,014

0,008

0,011

0,015

0,001

 

Аналізуючи дані таблиці можна стверджувати, що найбільшу суму коштів на інноваційну діяльність впродовж 2009-2013 років держава виділила  у 2012 році (0,015 % від рівня ВВП), найменшу – у  2013 році (0,001% від рівня ВВП). Це пов’язано, насамперед, із критичною політичною ситуацією в країні та браком коштів, а також недосконалою інноваційною інфраструктурою України, кризовим явищами у фінансовій сфері, неефективністю та непрозорістю розподілу коштів на виконання проектів.

Отже, обсяг фінансування інновацій за рахунок державного бюджету визнається як дуже низький, оскільки частка фінансування на фундаментальні дослідження значно нижча порівняно з розвиненими країнами; витрати на наукову діяльність у розрахунку на одну особу населення майже в 300 разів менше ніж в США; питомі витрати на наукові дослідження в розрахунку на одного науковця в Україні майже в три рази менші, ніж у Росії та у 70 разів – ніж в США [3].

Такий стан фінансування безперечно відображається на результативності інноваційної діяльності в Україні, яка залишається на дуже низькому рівні. З кожним роком (за 2000-2013 рр.) невпинно скорочується кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки (з 1490 до 1143), зменшується чисельність науковців (з 120773 до 44853)[2].

Отже, можна стверджувати, що для інноваційного розвитку економіки України необхідно залучати ефективніші джерела фінансування, а саме: банківське кредитування, власні кошти, венчурний капітал, лізинг тощо.

 

Література

Журило Р. М. Забезпечення розвитку національного господарства на основі конкурентоспроможних виробників наукомісткої продукції машинобудування / Р.М. Журило //Ефективна економіка: електронне фахове видання.Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=89

Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Ризики та перспективи розвитку України у період посткризового відновлення : монографія / А.І. Даниленко, В.В. Зимовець, В.І. Сиденко та ін. ; за ред. чл.-кор. НАН України А.І. Даниленка. – К. : Ін-т екон. Та прогнозув. НАН України. – 2012. – 348 с.

Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 1625
Всього коментарів: 0