Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

ДЕРЖАВНА ТА РЕГІОНАЛЬНА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Якобчук Світлана

викладач кафедри економіки підприємства та економічної теорії Рівненського інституту Університету «Україна»

Нестерчук Михайло

доцент кафедри економіки підприємства та економічної теорії Рівненського інституту Університету «Україна»

м. Рівне

 

ДЕРЖАВНА ТА РЕГІОНАЛЬНА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Велика частина політичної дискусії про стимулювання інновацій була зосереджена на регіональному рівні. Це дослідження фокусується на значимій діяльності на державному рівні, з метою поліпшення розуміння громадськістю ключових політичних стратегій і зразкових практики. На основі серії семінарів і конференцій, в яких брали участь політики разом із лідерами промисловості та наукових кіл, в дослідженні підкреслюється багате розмаїття політичних інноваційних ініціатив, що відбуваються на державному та регіональному рівні з метою підвищення в основі зростання підприємницьких знань і зайнятості. Можливо, те, що відрізняє цю роботу на державному рівні є насамперед високим ступенем прагматизму. Операційна з необхідності, інноваційна політика на державному рівні часто пов'язані з аналізом наявних ресурсів та збирання їх по-новому, створення нетрадиційних партнерських зв'язків між університетами, промисловістю та державними організаціями, зростанням бази навичок, і інвестувати в інфраструктуру для розробки нових технологій і нові галузі промисловості [1, с.78].

Деякі з найбільш помітних успіхів, таких як нанотехнології кластерів, являють собою стрибок лідерства, інвестицій, і прихильність, що набула чудових результатів у галузі, які активно проводяться в багатьох країнах. Мета дослідження є проілюструвати підходи, за допомогою досить різноманітних держав, як вони протистоять зростаючому виклику глобальної конкуренції для галузей і робочих місць сьогодні і завтра.

Зіткнувшись з проблемами розвитку регіонального економічного зростання та зайнятості в умовах зростаючої конкуренції на світовій економіці, багато регіонів розробили програми по залученню іноземних та державних компаній, а також залучити талант і ресурси, необхідні для розробки інноваційних кластерів. Ці державні та регіональні основі ініціативи мають широкий спектр цілей і частіше включають значні ресурси, часто у співпраці з фондами, університетами і приватним сектором. Все частіше вони прагнуть використовувати додаткові регіональні програми, щоб підтримувати розвиток регіональних центрів інновацій, підприємництва та розвитку високих технологій [2, с.58].

Протягом більшої частини ХХ століття різні держави переслідували економічний розвиток шляхом намагання вербувати компанії з інших країн, пропонуючи більш конкурентоспроможний бізнес і нормативно-правове середовище, зниження податків, прийняття заходів підтримки уряду, і фінансові та інфраструктурні стимули.

Спільним елементом в кожному з регіональних програм є зростаюче визначення державної та регіональної органів влади та приватного сектора для підвищення технологічного потенціалу, університетами та промисловістю, з'єднання і економічне зростання в регіоні для нинішніх і майбутніх поколінь.

Досвід країн і регіонів розглянутих в цьому дослідженні показує, що:

  1. Лідерство в державному та приватному секторах, в тому числі виборних посадових осіб, ректори вузів та представників промисловості, має вирішальне значення для об'єднання державного і приватного секторів в регіоні.
  2. Інвестиційних істотних державних коштів державами протягом тривалого періоду, поряд з розвитком посередники установ забезпечує основу для прогресу. Ці інвестиції також часто надають стимулюючу дію, залучення приватних інвестицій, а також підтримку з боку фондів на регіональному рівні.
  3. Стійка державна підтримка освітніх установ може бути важливою для довгострокового економічного розвитку. Вони забезпечують науково-дослідний центр, підготовку робочої сили, потік ідей для комерційного розвитку, які характеризують успішні регіони.
  4. Місцеві коледжі відіграють істотну роль в забезпеченні навченої робочої сили, здатної адаптуватися до мінливих технологій і дозволяють нові можливості.
  5. Державно-приватне партнерство полегшить співпрацю, необхідну для розробки необхідної робочої сили, забезпечити і збагатити науково-дослідні центри, допомогти розвивати нові ідеї та підтримувати та просувати отримані продукти на ринок.
  6. Фінансування лінії благодійних фондів можуть відігравати значну і часто стимулюючу роль в організації та підтримці дій між регіональними і державними органами [4, с.34].

Аналізуючи конференції, які відбуваються в Україні, породили більш глибоке розуміння проблем, пов'язаних з переходом досліджень у продукцію, практику, пов'язані з деякими успішними державними і регіональними програмами, а також їх взаємодію з регіонами країни.

 

Література

  1. Ізюмська В. А. Державна підтримка розвитку інноваційних процесів на державному та регіональному рівнях // Економіка & держава. – 2007. – № 10. – С. 78.
  2. Ізюмська В. А. Реалізація державної інноваційної політики в Україні // Економіка & держава. – 2007. – № 12. – С. 58.
  3. Михайловська О. Інноваційний прорив України: політичний міф чи реальна можливість у глобалізованому світі // Економіст. – 2008. – № 8. – С. 34.
  4. Луцька Н. І. Регулювання інноваційної діяльності державою // Фондовый рынок. – 2007. – № 8. – С. 34.
Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (17.10.2014)
Переглядів: 486
Всього коментарів: 0