Купчишина Тетяна

викладач соціально-економічних дисциплін

Рівненський державний аграрний коледж

м. Рівне

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

На даний час при достатньо високому рівні забезпеченості сільського господарства земельними і трудовими ресурсами залишається невирішеною проблема матеріально-технічного забезпечення.

Як стверджують науковці, на сьогодні вітчизняні аграрні підприємства забезпечені основними сільськогосподарськими машинами лише на 45-65 % від розрахункової технологічної потреби. З них близько 95 % експлуатується поза амортизаційними строками, майже дві третини машинно-тракторного парку становить техніка віком близько 20 і більше років. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України рівень зношеності техніки та обладнання у сільському господарстві в 2013 р. становив 70 %. За останні 10 років практично вдвічі скоротився парк кормо- та зернозбиральних комбайнів, на третину – парк тракторів. Відсталі технології та застаріла техніка змушують збільшувати енерго- та ресурсовитрати.

Серед причин низького рівня матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств є:

- нехватка власних джерел фінансування технічного переоснащення;

- недостатня підтримка оновлення машинно-тракторного парку за рахунок програм фінансового лізингу;

- нерозвиненість вітчизняного машинобудування, продукція якого не відповідає сучасним вимогам аграрного виробництва;

- нерозвиненість спільного використання техніки сільськогосподарськими підприємствами.

Економічна ситуація, яка склалася в аграрному секторі Рівненської області, в останні роки не сприяла відновленню основних засобів та підвищенню ефективності використання матеріально-технічних засобів в сільськогосподарських підприємствах області.

Попри всі негаразди в галузі, значних успіхів у веденні ефективного сільськогосподарського виробництва досягло ТОВ СПГ «ім. Воловикова», що розташоване у Гощанському районі Рівненської області. Це господарство істотно вирізняється нині з-поміж інших господарств не лише Рівненщини, а і України загалом. Спільними зусиллями за підтримки Рівненської обласної державної адміністрації ТОВ СПГ «ім. Воловикова»  втілило в реалізацію величезний проект – відкриття одного з найбільших в Україні молочних комплексів, яким можна пишатися і який може слугувати взірцем плідної співпраці в майбутньому. Дане підприємство досить велике навіть за європейськими мірками – тут понад чотири тисячі ВРХ. У будівництво молочного комплексу було залучено понад 36 млн. грн. завдяки фінансовим партнерам, від держави було отримано 112 млн. грн. бюджетної компенсації за новозбудований комплекс.

Проте загалом в регіоні проблема матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств залишається однією з найбільш актуальних і потребує негайного вирішення. Серед джерел забезпечення матеріально-технічними засобами аграрних підприємств на особливу увагу заслуговує залучення державних коштів, що може здійснюватися у таких напрямках: кредитне забезпечення аграрних підприємств, лізингові послуги, часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, часткова компенсація складної сільськогосподарської техніки тощо.

Як одну із найпривабливіших і найперспективніших форм інвестування можна розглядати агролізинг, здатний значно пожвавити процес оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських виробників. Незважаючи на підтримку агролізингу з боки держави, в Україні він поки що недостатньо розвинений. У напрямі широкого запровадження агролізингу доцільно надавати державну підтримку підприємствам-виробникам техніки на здійснення ними оренди типу продаж.

Діяльність сільськогосподарських підприємств неможлива без залучення кредитів. Доцільно в Україні вивчати і використовувати досвід кредитування аграрного сектору, накопичений розвинутими країнами світу. Так, у Німеччині, Бельгії, Данії, Франції, США історичний розвиток аграрного сектору привів до створення спеціалізованих установ кредитування аграріїв. Тут пропонується широкий вибір джерел кредитування аграрного сектору залежно від кредитоспроможності позичальника. Основними кредиторами аграрного сектору є як установи, які спонсоруються урядом, так і комерційні фінансові установи.

Слід докорінно змінити ставлення до фінансування та здійснення заходів щодо надання підтримки вітчизняному сільгоспвиробнику, оснащенням його ефективною, конкурентоспроможною й доступною за ціною технікою вітчизняного виробництва з урахуванням стратегічних інтересів держави, її продовольчої безпеки, для чого необхідно посилити державний контроль за якістю та граничними цінами на вітчизняну сільгосптехніку.

Запровадження даних пропозицій уможливить вирішення проблеми матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств.

Література

1. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/806-2013-вp
2. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики і продовольства України //  http://www.minagro.gov.ua
3. Розвиток аграрного потенціалу Рівненщини // [Електронний ресурс]. Режим доступу; http://www.dubrrda.gov.ua/610-1.html