Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

БАЛАНС, ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

Стемковська Ірина

старший викладач кафедри обліку і аудиту

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

м. Бережани

 

БАЛАНС, ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

 

У сучасних ринкових умовах особливо актуальною є проблема інформаційного забезпечення процесу управління. Одним із основних джерел такого інформаційного забезпечення є баланс підприємства. Від правильного розуміння сутності балансу та його інформаційного змісту багато в чому залежить задоволення інформаційних потреб керівництва та прийняття ефективних управлінських рішень.

Визначення Балансу та вимоги до нього, як елементу фінансової звітності, наведено в НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», з прийняттям якого баланс отримав нову назву «Звіт про фінансовий стан».

Згідно з НП(С)БО 1 баланс (звіт про фінансовий стан) – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал [1].

До речі, ще у 1925 р. вживалось таке визначення: «Баланс – зіставлення активних рахунків з усіма пасивними», яке вважається точнішим у порівнянні з теперішнім. Наведене формулювання суті балансу є близьким до трактування балансу Лукою Пачолі, який під балансом розумів процедуру, пов’язану із установленням тотожності оборотів за дебетом та кредитом рахунків Головної книги. «Основоположник подвійної бухгалтерії» називає баланс «...способом перенесення втримування однієї Головної книги в іншу, коли першу потрібно замінити новою, чи тому, що вона вся пописана, або заради порядку в літах, як це водиться у відомих місцях і в іменитих купців» [2].

Виходячи з позиції мінової теорії, Є.Є. Сіверс зробив висновок, що бухгалтерський баланс є наслідком записів по рахунках. М.О. Блатов, учень Є.Є. Сіверса, стверджував, що бухгалтерський баланс є наслідком подвійного запису. З ним погоджувався і захищав цю ж думку А. Гуляєв.

Ряд економістів, серед яких Р.Я. Вейцман, а потім і його послідовник М.О. Кіпарисов, інтерпретували бухгалтерський баланс як один із елементів методу бухгалтерського обліку, використовуючи при цьому поняття «балансове узагальнення». На думку М.О. Кіпарисова, за допомогою балансового узагальнення відображується сукупність майна конкретного підприємства та порядок його створення [3].

Підхід до визначення бухгалтерського балансу як способу відображення майна та джерел його формування, запропонований М.С. Помазковим продовжено у працях А.М. Галагана. На думку А.М. Галагана, складання балансу передбачає порівняння підсумків обох його частин – активу і пасиву. Поширення поняття «бухгалтерський баланс» не лише на майно підприємства і джерела його формування, а й на дебет і кредит рахунків бухгалтерського обліку здійснюється у працях М.О. Блатова. Рівність дебетових і кредитових оборотів за транзитними рахунками у кінці звітного періоду, на думку М.О. Блатова, є передумовою виникнення балансу як методу бухгалтерського обліку [4].

Отже, баланс підприємства є фінансовим звітом про наявність засобів і джерел їх утворення. До речі, таке визначення цієї форми звітності прийнято у зарубіжній практиці. В останніх зарубіжних дослідженнях для характеристики форми звітності, яка в нас називається «Баланс» якраз слова «баланс» не вживають, а іменують її як «фінансовий звіт (відомості)».

Нині, серед економістів і практиків простежуються різні погляди на поняття і сутність бухгалтерського балансу.

Так, В.О. Мец зазначає, що баланс – це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату [5].

Дещо іншим є визначення балансу, яке пропонує В.В. Сопко, який вважає, що бухгалтерський баланс – це прийом (спосіб) відображення стану господарських фактів – явищ і процесів – за ознаками їх ставлення до продуктивних сил і виробничих відносин на певний момент часу [6].

Слушною вважаємо думку Грабової Н.М., що бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату [7].

Таким чином, аналізуючи наведені в обліково-економічній літературі визначення, слід зазначити, що більшість авторів при визначенні сутності терміну «баланс» використовують такі поняття, як система показників, спосіб групування та узагальнення, прийом (спосіб) відображення, документ (таблиця) або форма звітності та ін.

 

Література

  1. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 р. № 73. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13.
  2. Паччоли Л. Трактат о счетах и записях / Л. Пачоли. – М.: Статистика, 1974. – 159с.
  3. Кипарисов Н.А. Краткий курс основ советского балансового учета / Н.А. Кипарисов; под ред. М.И. Вейсмана. – [2-е изд.]. – М.: ВСЕККЗО. – 1997. – 245с.
  4. Петрук О.М. Регулювання бухгалтерського обліку в Україні: теорія, методологія, практика: [монографія] / О.М. Петрук. – ЖДТУ, 2006. – 152 с.
  5. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: [навч. посіб.] / В.О. Мец. – К.: КНЕУ, 1999. – 132 с.
  6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: [навч. посіб.] / В.В. Сопко. – 3-е вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
  7. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: [навч. посіб.] / Н.М. Грабова; За ред. М.В. Кужельного. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2001. – 272 с.
Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (17.10.2014)
Переглядів: 2450
Всього коментарів: 0