Лисецька Неля

 к.е.н., учений секретар НДІ  фінансового права

Національного Університету ДПС України

м. Ірпінь

АНАЛІЗ РЕФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Якщо проаналізувати податкові системи країн з ринковою економікою, то вони носять відображення конкретного економічного середовища держави, а також низку національних особливостей, що склалися в даних країнах протягом певного історичного розвитку. Тому податкові сфери суттєво відрізняються одна від одної за складом і структурою податків, способом стягнення, ставками, фіскальними повноваженнями різних рівнів влади та іншими елементами податку, проте можна виявити дві головні загальні риси: постійний пошук шляхів збільшення доходів держави; побудова податкової системи на засадах суспільної згоди між громадянами – платниками податків і державою щодо прийнятих принципів про рівність.

Ми аналізували досвід деяких країн, які в процесі підписання Угоди про Асоціацію чи в процесі вступу до ЄС виконували умови ЄС, зокрема, призводили своє податкове законодавство у відповідність до європейських стандартів. Але впроваджуючи податкову реформу всі країни, наприклад,  Туреччина, Болгарія. Хорватія насамперед,   ставили першочергові завдання:

спрощення і модернізації податкової системи, яка б відповідала міжнародним стандартам,  формування в країні привабливого інвестиційного клімату для припливу іноземних інвестицій. Особливо важливим було реформування законодавства по боротьбі з корупцією та з ухиленням від сплати податків.  Основним було вдосконалити ефективність збору податків і забезпечити перекриття шляхів для  порушення закону.

 Всі країни, які стають на шлях перетворень, неодмінно приходять до висновку про необхідність скорочення кількості податків, тому що:по-перше, велику кількість податків дорого адмініструвати;по-друге, досить складно оцінити їх вплив на економіку;по-третє, велика кількість податків створює сприятливий ґрунт для корупції.

Велика кількість податків - риса, притаманна країнам з низьким рівнем економічного розвитку. У такий спосіб вони компенсують слабкість власної податкової бази, спричинену значним тіньовим сектором та чималою кількістю пільг. Не були виключенням і дані країни.

В основному система податків базується нині на чотирьох головних податках - податок на додану вартість, податок на доходи фізосіб, податок на прибуток підприємств(корпоративний) та акцизний податок. Надходження від цих податків становлять нині 80% всіх податкових надходжень.          

Підписавши Угоду про Асоціацію чи Отримавши статус країни-члена ЄС,  всі країни розраховують на збільшення іноземних інвестицій у розвиток економіки, що є підґрунтям для підвищення життєвого рівня населення, а також стає потужним стимулом для проведення активної реформи системи державного управління, наближаючи її до європейських стандартів. Тому країни, насамперед, почали удосконалювати закон про корпоративний податок. Наприклад, В Туреччині Закон про корпоративний прибутковий податок був надто складний, не осучаснений, з відсутністю нових податкових засад. Це  спричиняло незручності в процесі розвитку бізнесу та взаємного діалогу влади та бізнесу. Тому ситуація для потенційних іноземних інвесторів дійсно виглядала досить не привабливо. Одним з вагомим чинників нового закону в сфері податкової політики було  зниження корпоративного податку з 30% до 20 %. Був прийнятий пакет законів, які визначили подальший курс реформування. Важливе місце належало законам про заохочення заощаджень, які передбачали приватизацію державних компаній шляхом акціонування. Вони також надавали право приватним компаніям орендувати державні підприємства.

Що стосується України, то на сучасному етапі за дослідженням Центру економічного аналізу «РІА-Аналітика» Україна опинилася у першій двадцятці європейських країн з найвищими податками. Нагадаємо, в Україні податок на прибуток  становить  18 %; податок на додану вартість - 20%, податок на доходи фізосіб 15-17%. Але якщо проаналізувати інші країни, то маємо такі результати: найвищий податок виявився на Мальті – 35%, далі йдуть Франція – корпоративний податок на прибуток тут становить 34,4%, Бельгія – 34%, Італія – 31,4% та Іспанія – 30%. Держави, у яких найнижчі податки, – це також Ірландія (12,5%), Латвія і Литва (15%). Найнижчий податок на прибуток виявився у Молдові, де ставка податку становить 0% [1].

Як повідомлялося, за версією цього ж центру, Україна увійшла до п'ятірки найгірших економік світу. Видання зазначає, що в Україні ВВП на душу населення дуже низьке. При цьому інфляція в Україні сягає приблизно 15%. Найгіршою економікою світу  визнано Мадагаскар. Далі йдуть Вірменія і Гвінея, а п'ятірку найгірших економік світу замикають Україна та Ямайка. 

Відзначають такі недоліки України : складні закони та постанови, погане корпоративне управління, слабке здійснення договірного права судами, високий рівень корупції, насамперед, нестабільна політична ситуація.

Але більшість експертів погоджуються з тим, що податкове навантаження в Україні цілком прийнятне. Безумовно, тут є місце для вдосконалення, але основна проблема в іншому: заплутаності податкового законодавства, складності ведення обліку та адміністрування, корупції. Днями  уряд анонсував намір скоротити кількість податків в Україні. Мова йде про скасування чотирнадцяти з двадцяти двох існуючих податків. Скорочення кількості податків позитивно вплине і на платників податків. Їм доведеться витрачати значно менше часу та коштів на розрахунки, подання відповідних звітів та сплату податків.

Література

1. [Електронний ресурс]. -  Режим доступу:  (http://www.eurointegration.com.ua /articles/2014/06/20/7023536/