Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 5 Економічні науки

АКТУАЛЬНІСТЬ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Голота Марина

Вінницький торговельно-економічний інститут

м. Вінниця

 

АКТУАЛЬНІСТЬ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

Функціонування вітчизняних торговельних підприємств в умовах ринкової економіки зумовлює необхідність адаптованого управління, планування товарного асортименту, який відповідає потребам населення та водночас сприяє прибутковості виробників. У зв’язку з цим доцільним стає використання теоретичних концепцій та практичного інструментарію маркетингу, значною складовою якого є товарна політика. Створення продукту та його розвиток здійснюються підприємствами на основі інноваційної діяльності. Ефективність останньої залежить від використання науково-обґрунтованих підходів до впровадження інновацій в асортимент підприємства.

Актуальність дослідження полягає у тому, що високі показники господарсько-фінансової діяльності та культура торговельного обслуговування населення на підприємствах роздрібної торгівлі залежать від постійної наявності в продажу широкого і стійкого асортименту товарів. Формування оптимального асортименту, що сприяє оптимізації прибутку, збереження бажаного прибутку на довгостроковий період, є дуже актуальним для підприємств, які намагаються сьогодні бути конкурентоспроможними. Тому асортиментна політика  повинна враховувати і формувати унікальну перевагу товару, своє уміння цей товар просунути, переконати споживача в перевагах запропонованого спектра послуг, а також визначити попит на нього на ринку та його динаміку в майбутньому

Питаннями асортиментної політики та її вдосконаленням займалися такі науковці, як Марченко О.І., Красовська Т.В., Шафлюк О., Хоптюк А.  У працях вищезазначених авторів розглядаються лише загальні підходи щодо розробки асортиментної політики, які, задаючи основні напрямки її формування, не містять детального методичного інструментарію з проблем формування товарного асортименту.

Метою нашого дослідження є  висвітлення та зображення процесу організації асортиментної політики на торговельному підприємстві та шляхи її покращення.

Функціонування підприємств в умовах ринкової економіки зумовлює необхідність підсилення та покращення ринкової орієнтації асортиментної політики. Запорука успіху підприємства на ринку полягає у вмінні знайти і задовольнити потреби споживачів.

Асортиментна політика — це комплекс заходів щодо управління асортиментом товарів. Вона відображає вимоги і форми розподілу праці між учасниками товаропросування (товароруху) і має на меті розробити принципи підбору товарів з врахуванням специфіки роботи окремих підприємств і організацій.[1, c.23-24].  Асортиментна політика є важливим складником загальної стратегії роздрібної торгівлі. Стратегія оптимізації асортименту може здійснюватися шляхом звуження його широти і зменшення глибини: магазини скорочують асортимент до декількох товарних груп, а в межах груп — організовують продаж лише самих популярних і ходових товарів. Це дозволяє значно зменшити товарні запаси, збільшити швидкість обертання товарів і скоротити потребу в кредитах на закупівлю та реалізацію товарної маси. Широта асортименту залежить від насиченості ринку і попиту. У ситуації, коли попит перевищує пропозицію виробник і продавець диктує свої ціни на ринку. Зі збільшенням асортименту зростають витрати на сировину, розширення виробничих площ, нових видів упаковки, маркування і т.п. Цей показник є критерієм конкурентно - спроможності торгового роздрібного підприємства.

Концепція управління асортиментною політикою підприємства передбачає комплекс дій: аналіз ринку і брендів, комунікації, розподіл, юридичні відносини, відносини з конкурентами, пакування та транспортування, постачання товарів, продаж та післяпродажне обслуговування.

Підвищення конкуренції між торговельними підприємствами потребує комплексного підходу до процесу управління асортиментною політикою, що у ринковій економіці гарантує стабільне місце на ринку та підвищення прихильностіспоживачів[3,с.45-47].

Основна суть асортиментної політики полігає у:
- визначенні наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),
- оптимальному співвідношенні базових моделей та їх модифікацій,
- встановленні співвідношення присутності на ринку товарів, що знаходяться на різних стадіях ЖЦТ[4,c.85-87].

Отже, сортиментна політика обумовлюється: сучасними вимогами ринку, купівельним попитом, стратегією конкуренції, темпами виробництва і відновлення продукції, доведенням її до споживачів.

 

Література

1. Зебарна Е.М. Маркетинг : навчальний посібник для викладачів та студентів економічних спеціальностей /Е.М. Зебарна, Т.О. Окландер. – Одеса : ОНТПУ,2012–149с.

 2. Гірченко Т.Д. Маркетинг : навчальний посібник/ Т.Д. Гірченко, О.В. Дубовик. – Київ : Центр навчальної літератури, 2007. – 255 с.

3. Красовська Т. В. Методичні засади формування механізму товарного асортименту на виробничих підприємствах // Економіка та держава. – 2010. – №2. – С. 67-71.

4.Хоптюк А., Кравчук Є. Теоретичні аспекти управління обсягом та асортиментною структурою товарообороту торговельного підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №10. – С. 84-90.

Категорія: Секція 5 Економічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 2018
Всього коментарів: 0