Маркін Микола

магістрант

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ

ВТРАТИ СОЇ ПРИ ЗБИРАННІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

При механізованому збиранні сої існуючими технічними засобами в складних умовах мають місце значні незворотні втрати. Так, за даними літературних джерел під час збирання сої комбайнами, не переобладнаними спеціальними жатками, на полях з невирівняною поверхнею втрати низькорослих скоростиглих сортів сої можуть дорівнювати 10-23 %, високорослих пізньостиглих - 7-12 % [1].

При збиранні сої не переобладнаним комбайном на по­лях з не вирівняною поверхнею втрати низькорослих скоро­стиглих сортів можуть становити 10-23 %, високорослих пізньостиглих – 7-12 %. Причому 80-90 % всіх втрат припадає на жатку, в основному за рахунок не зрізаних бобів на головному стеблі й нижніх гілках, а також вимолоченого мотовилом насіння. При зріджених посівах втрати більші (12-17 %), ніж у посівах з оптимальною густотою рослин (5-7 %). У США вважають, що 90 % всіх втрат припадає на жатку, а величина втрат при збиранні сої не переобладнаним зерновим комбайном становить близько 10 % і оцінюється в 520 млн. доларів [1]. Втрати можуть збільшуватися до 30-40 % при пересиханні частини бобів, які розтріскуються, обсипаються, особливо при поганому регулюванні мотовила. При збиранні сої з вологістю зер­на понад 20 %, втрати можуть бути внаслідок не вимолочування бобів, або роздавлювання їх молотильним апаратом.

Втрати сої при роботі жатньої частини збиральної машини можна поділити на 4 різновиди:

• втрати вільного зерна сої при дії на боби мотовила та різального апарату;
• втрати бобів, які знаходяться нижче висоти зрізу рослин сої;
• втрати бобів на зрізаних рослинах, які не потрапили на платформу жатки;
• втрати бобів, які знаходяться на полеглих рослинах.

Якщо перші 3 види втрат можливо знизити за рахунок дотримання технологічних та технічних вимог, які ставляться до збиральних машин, то останній різновид втрат залежить в першу чергу від агротехнологічних чинників: сорту, норми висіву, ширини міжрядь і т. п.

При значній полеглості рослин сої згідно існуючим рекомендаціям необхідно зменшити робочу швидкість, особливо ретельно провести регулювання різального апарату та мотовила а також правильно вибрати напрям руху збирального агрегату відносно полеглих рослин.

Дотримання вище викладених рекомендацій не завжди дозволяє зібрати сою в складних умовах з мінімальними втратами, у звязку з цим з метою зменшення втрат сої при збиранні в складних умовах, необхідно проводити модернізацію зрізуючого пристрою жатки, яка полягає в зміні кінематичних режимів роботи сегментно-пальцьового різального апарату.

Як відомо, сегментно-пальцьові різальні апарати забезпечують швидкість різання 2,2...2,5 м/с. При цьому забезпечується підпірний зріз з відхиленням частини рослин, що призводить у випадку збирання сої до додаткових втрат.

Аналіз відомих даних та результатів проведеного визначення фізико-механічних властивостей рослин сої свідчить про можливість і доцільність реалізації безпідпірного зрізу за рахунок збільшення швидкості різання до 3,2...0,5 м/с.

При цьому з технічної точки зору забезпечити таку швидкість різання можуть сучасні механізми приводу різального апарату без зменшення надійності і довговічності пристрою та машини в цілому.

Висновок: зменшення втрат сої при збиранні в складних умовах можливе за рахунок зміни режиму роботи сегментно-пальцьового різального апарату та забезпечення безпідпірного зрізу рослин.   

Література

1. Бабич А.О. Сучасне виробництво і вирощування сої / А.О. Бабич. – К.: Урожай, 1993. – 432 с.