Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 4 Технічні науки

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

Лепеть Євген

аспірант

Дніпропетровський державний

аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ

      

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

 

         Кафедрою сільськогосподарських машин Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету постійно ведуться роботи по розробці і удосконаленню ґрунтообробних знарядь. В процесі досліджень постійно стає питання порівняння якісних показників роботи машин. Якщо з тяговим опором все відносно зрозуміло, то з показниками розпушення діло складніше. Існуюча система показників якості обробітку не дає об'єктивного уявлення, тому найчастіше про якість роботи судять на підставі візуального порівняння стану обробленої поверхні.

                  Як показала практика із всіх показників, що використовують для оцінки якості розпушення найбільш повно оцінку можна виконати використовуючи систему з трьох показників

         - коефіцієнт структурності КСТ, який визначається як відношення вмісту агрономічно цінних агрегатів (0,25 – 10 мм) до вмісту суми агрегатів приведеним діаметром менше за 0,25 мм та грудок, більше за 10 мм;

  • коефіцієнт різноподрібнення структурних агрегатів КР [1], який являє собою відношення приведених діаметрів агрегатів, що складають відповідно 10 та 60% за масою;
  • ступінь подрібнення ІП, який являє собою відношення середньостатистичних розмірів агрегатів, що складають 50% за масою після та до проходження агрегату.

         Для визначення  показників використовувався решітний класифікатор.

          Спеціально виготовлена рамка 1,0х0,5 м накладалася на оброблену поверхню  і в її межах знімався шар грунту до дна борозни. Знятий грунт висипався у верхнє решето решітного класифікатора і почергово просіювався на решетах.

         Окремі фракції зважувались і підраховувалась кількість грудок у фракції. Проби брали тричі і за їх сумою знаходили відсотковий вміст фракції у взятій загальній пробі та середню приведену масу (m) однієї умовної грудки у пробі. Потім, виходячи з заміряного значення питомої маси грунту (ρ = 1,3 г/см3), за формулою

                                                  D =                                                           (1)

підраховували її умовний приведений діаметр

         Враховуючи те, що решітний класифікатор мав мінімальні отвори діаметром 10 мм, то цім решетом практично і відділялись агрономічно цінні агрегати. Як показала практика, відокремлення агрегатів менших за 0,25 мм вносить похибку не більше 2 – 3%, що менше за точність самого експерименту. Таким чином, з достатньою точністю можна прийняти

                                      КСТ = ,                                                        (2)

де А – маса агрегатів, відсіяних решетом 10 мм;

     В – загальна маса взятої проби.

На основі отриманих даних визначався коефіцієнт різноподрібнення структурованих агрегатів Кр та ступінь подрібнення і [1].

Для визначення Кр  будувалася огіва отриманого розподілу діаметрів агрегатів [2] і на її основі знаходилося співвідношення

 

                          Кр =D60 /D10,                                                (3)

 

де D60, D10 – середній діаметр частинок, що складають відповідно 60 і 10%  за діаметром, мм.

         Для цього на побудованих огівах розподілу визначали діаметри грудок, що відповідають вмісту відповідно 10 та 60%

         Ступінь подрібнення грунту являє собою відношення  I = DH /DK , де DH  та DK  - відповідно середньостатистичні розміри структурованих агрегатів до та після обробітку. При цьому  DH  являє собою умовний приведений діаметр первісно відколотої призми грунту і визначається за формулою

                                       DH,                                                            (4)

 

де: a,b – відповідно глибини оранки та ширина захвату; KL – приведений коефіцієнт довжини шару грунту, який зщалежить від довжини лінії зколу. Для глиини обробівтку 0,2 < a < 0,4 м можна приймати KL  = 1,0. Знаючи глибину оранки, ширину захвату і визначивши за огівою розподілу фракційного складу DK  за формулою (3.9) підраховується ступінь подрібнення.

            Таким чином, нами отримувалися три показники: фракційний склад грунту,  коефіцієнт різноподрібнення структурованих агрегатів та ступінь подрібнення, що позволяє з достатнім ступенем точності оцінювати якість розпушення при різних режимах роботи грунтобробних знарядь різної геометричної форми.

Література

1. Панченко А.Н. Теория измельчения почв почвообрабатывающими орудиями / А.Н. Панченко. – Днепропетровск: ДГАУ, 1999. – 140 с.

2. Волик Б.А. Розробка і дослідження чізель-плуга на базі знарядь V- подібної форми / Б.А.Волик. – Дніпропетровськ, 1998. – 17 с.

Категорія: Секція 4 Технічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 571
Всього коментарів: 0