Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 4 Технічні науки

ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ

Цикалюк Юрій

к.т.н. викладач

Ващишин Геннадій

студент

Тарасюк Сергій

студент

Мирогощанський аграрний коледж

с. Мирогоща

 

ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ

 

Ще в 1752 р. кріпак винахідник-самоучка Леонтій Шамшуренков змайстрував «самохідної коляски». У 1791 р. механік і винахідник Іван Кулібін побудував триколісну «коляску-самокатка» з двома провідними колесами. У ній винахідник застосував ряд механізмів, які використовуються в сучасних тракторах і автомобілях: коробку передач, рульове управління, гальма. Механічного двигуна в той час ще не було, тому «самокатка» і «самохідної коляски» приводили в рух мускульною силою людини. У 1830 р. майстер Янкевич розробив проект парового автомобіля. Механік Федір Блінов в 1888 р. побудував перший у світі гусеничний трактор. В якості двигуна на рамі довжиною 5 м стояв котел із двома паровими машинами. Від кожної машини через шестеренні передачі передавалося обертання до провідних колесам, які перебували в зачепленні з гусеницями. Для тракторів та автомобілів потрібний відносно легкий і невеликий за габаритами двигун. У 1879 р. інженером О.С. Костовичем був побудований двигун внутрішнього згоряння потужністю 59 кВт (80 к.с.), масою 240 кг, що працював на бензині. У 1889 р. Б.А. Яковлєв організував виробництво автомобільних гасових двигунів. Піонером вітчизняного промислового автомобілебудування можна вважати московську велосипедну фабрику «Дукс» Ю.А. Меллера, де була зроблена спроба налагодити випуск автомобілів і навіть було виготовлено кілька машин. Ідея створення національного автомобіля займала уми передових представників технічної інтелігенції, багато з яких здобули освіту, жили і працювали за кордоном.

Інтервенція і громадянська війна, що внесли розруху в народне господарство країни, торкнулися, звичайно, і малопотужні автоскладальні підприємства, що залишилися у спадок від старої Росії. Автомобільний парк був абсолютно зношений, хронічно але вистачало запасних частин. Механікам доводилося пускатися на неймовірні хитрощі, щоб змусити працювати машини 300 різних марок, що знаходилися в той час в експлуатації. У 1921 році питання про автомобільні заводах обговорювалося на засіданні Ради Праці і Оборони. Було поставлено завдання не тільки виконувати ремонт і випускати запасні частини, а й розпочати випуск власних автомобілів. У ті ж роки були закладені наукові основи автомобільної справи. Важливу роль у становленні його зіграв Науковий автомоторний інститут - НАМИ. Роком народження вітчизняного автомобілебудування можна вважати 1924 р., коли на автомобільному заводі, створеному на базі автомобільних майстерень, був випущений перший півторатонний вантажний автомобіль. У розвитку вітчизняної автомобільної промисловості можна виділити чотири основних етапи. Перший етап (1924-1941 рр..) Характеризувався спочатку дрібносерійним, а потім масовим серійним виробництвом автомобілів. У цей час заводи випускали невелике число моделей автомобілів, необхідних для народного господарства. На другому етапі (1943-1960 рр.). Створено багато нових моделей автомобілів. У Третій етап (1961-1975 рр..) Характерний збільшенням випуску автомобілів. На цьому етапі технічно переозброєні багато діючих автомобільні заводи і побудовані нові. З 1976 р. по теперішній час триває четвертий етап автомобілебудування.

Автомобілебудування — це відносно молода галузь машинобудування України, яка виникла в 50—60-ті роки.

Автозаводи України випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запоріжжя) автомобілі.

В Луцьку налагоджено виробництво легкових автомобілів для сільської місцевості. Львівській автобусний завод (ЛАЗ) є найбільшим в СНД. Автомобільна промисловість кооперується із заводами, які випускають двигуни, окремі вузли і агрегати автомобілів (Мелітополь, Полтава, Херсон, (Чернігів, Синельникове, Кременчук), електрообладнання (Херсон, Сутиска Вінницької обл.), запасні частини (Чернігів).

Перший же справді український автомобіль з’явився у 1959 році. Це був ЗАЗ-965, більш відомий у народі, як “горбатий запорожець”. Прототипом першого українського автомобіля був італійський FIAT 600. Запорізьке дітище отримало вітчизняний двигун з повітряним охолодженням і потужністю 27 кінських сил. Усього, з 1960 до 1969 року, з конвеєра ЗАЗу зійшло 322106 таких автомобілей.

Автомобілебудування в Україні, як і в усьому колишньому Союзі, ніколи не було розвинене на належному рівні. Це стосується насамперед якості та асортименту продукції, що в умовах загальної економічної кризи призвело до значного занепаду галузі. Підприємства автомобілебудування, що дісталися Україні в спадщину від розвинутого соціалізму (ЗАЗ, ЛуАЗ, ЛАЗ і КРАЗ), показали свою реальну життєздатність. Вони поступово нарощують свою частку в автовиробництві країни й досягли істотних успіхів. В умовах українського ринку ці підприємства змушені шукати нові економічні формули роботи.

 

Література

1. Долматовський Ю. Автомобілі - вчора, сьогодні, завтра. / / Моделіст-конструктор. 1970. № 4.

2. Вергунов В.А. Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / В.А. Вергунов. – К.: Аграрна наука, 2006.

3. Енциклопедичний словник юного техніка – М.: Педагогіка, 2005.

Категорія: Секція 4 Технічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 1203
Всього коментарів: 0