Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 2 Біологічні науки

СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНО-ЕРОЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ ЯРУЖНО-БАЛКОВОЇ СИСТЕМИ «МИТРИШИН ЯР»

Лісняк Анатолій

 Ph.D., с. н. с.,

1Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї ім. Г. М. Висоцького

м. Харків

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, екологічний факультет, кафедра екології та неоекології

Торма Станіслав,

 Ph.D.,

Науково-дослідний нститут грунтознавства та охорони грунтів,регіональна станція

3Вілчек Джозеф

Ph.D., проф.

Науково-дослідний нститут грунтознавства та охорони грунтів,регіональна станція

 м. Прешов, Словацька Республіка

 

СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНО-ЕРОЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ яружно-балкової системи «Митришин яр»  

 

Процесом водної ерозії охоплено понад 50% ґрунтів України. Щорічно змивається 7 - 30 т/га орного шару ґрунту. При цьому втрачається від 0,5 до 0,8 т/га гумусу, 1000 тис. т азоту, 700 тис. т фосфору, 1000 тис. т калію [1, 2]. Крім того, площа еродованих земель щорічно зростає. Численні дослідження сучасних науковців в галузі розробки стратегій захисту ґрунтів від водної ерозії підтверджують припущення про недосконалість існуючих систем захисту [2, 3, 4]. Важливим елементом тут є визначення протиерозійної стійкості ґрунтового покриву схилів та заходів для її підвищення, а зональні особливості прояву ерозійних процесів обумовлюють необхідність розробки добре скоординованої стратегії захисту ґрунтів, де повинні бути чітко виражені регіональні і локальні програми ґрунтоохоронних заходів.

Дослідження, пов’язані із визначенням протиерозійної стійкості, проводились нами на території яружно-балкової системи «Митришин Яр» Дергачівського району Харківської області на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Вивчення ґрунтів яружно-балкової системи «Митришин Яр», де в 60-ті роки ХХ сторіччя були створені лісові культури, дозволило нам визначити стан лісових насаджень, їх протиерозійну ефективність, зміни властивостей еродованих ґрунтів та загалом їх лісопродуктивну здатність. Для вивчення було обрано типові для даного регіону схили південно-східної експозиції довжиною 300 метрів, крутизною 20 - 30. Ґрунтові проби на схилах відбирали тричі: у верхній його частині, в середній та нижній. Визначення показників фізико-хімічних властивостей ґрунтів проводили в польових та лабораторних умовах за загальноприйнятими методиками.

Нашими дослідженнями виявлено, що на землях яружно-балкової системи «Митришин Яр» на теперішній час протікає досить сталий процес ґрунтоутворення, без активного прояву ерозійних  процесів. Про це свідчать однорідні за кольором та структурою генетичні горизонти схилових ґрунтів, закріплених деревно-чагарниковою рослинністю, де активне переміщення ґрунтової маси по схилу припинилося з початком ґрунтоутворюючого процесу під впливом лісової та трав’янистої рослинності. Гумусний стан досліджених ґрунтів характеризується низькими показниками його відсоткового вмісту. Так, середнє значення вмісту гумусу в верхньому горизонті коливається від 1,2% до 1,7%. Результати вмісту гумусу засвідчують, що більш високі його значення характерні для ґрунтів з більш-менш стійкім рівнем ґрунтоутворення – на верхніх частинах слабопологих схилів, у той час ґрунти з нестійкім його рівнем – на схилах та тальвегах відрізняються зниженням вмісту органічної речовини. Потужність верхніх гумусових горизонтів коливається в межах від 36 см у верхній частині схилу до 105 см – у нижній. Всі обстежені ділянки відзначаються наявністю добре розвиненого, рясного природного поновлення (самосів вегетативного та насінного походження) різноманітних деревно-чагарникових порід: дуба червоного та звичайного, ліщини, кленів гостролистого та татарського, акації, ясена звичайного, горобини, а також цілком життєздатного підросту цих порід. Зрозуміло, що насадження головних ярусів різних ділянок яружно-балкової системи у своїй переважній більшості не відзначаються значними запасами деревини (тим більше товарної якості), проте свою основну меліоративну ґрунтозахисну функцію – закріплення діючих ярів, унаслідок чого активні ерозійні процеси припиняються або значно вповільнюються, вони виконали та продовжують ефективно виконувати. Зауважимо, що лісові насадження цього унікального об’єкту потребують проведення санітарних рубок, рубок догляду з ціллю покращення стану та росту деревинно-чагарникових порід, підвищення лісогосподарського та протиерозійного ефекту лісових насаджень.

Установлено, що ґрунтовий покрив досліджених ділянок представлений різновидами змитих та намитих ґрунтів схилового ґрунтоутворення. Основною відміною між слабозмитими та намитими ґрунтами досліджуваних ділянок є відповідне збільшення в останніх вмісту мулу у верхньому горизонті з 15-25% до 26%. При цьому, гранулометричний склад варіює від середнього суглинку до важкого суглинку та змінюється в залежності від генезису ґрунтів та переважаючих елементарних ґрунтових процесів. Структурність цих ґрунтів, в більшості випадків, є низькою, що сприяє розвитку процесів ерозії. Крім того, вони мають незначний вміст глини та півтораоксидів, які зв’язують ґрунтові часточки у водостійкі агрегати, є ущільненими та мало водостійкими. Рівень актуальної кислотності в слабозимитих та намитих ґрунтах відповідно зменшується від  слабокислої до нейтральної реакції. Забезпеченість основними елементами живлення вище у верхніх гумусових горизонтах намитих ґрунтів, а в слабозмитих ґрунтах відбувається їх зменшення та збільшення неорганічної (мінеральної) частки, що теж пов’язано з їх генезисом. В цілому нашими дослідженнями засвідчено, що на сьогоднішній час під впливом рясної лісової та трав’янистої рослинності в ґрунтах яружно-балкової системи «Митришин Яр» протікає стійкий процес заростання ерозійних форм, що призводить до відсутності тут активних проявів ерозійних процесів.

 

Література

1. Сидоренко О. С. Проблеми використання земельних ресурсів України на початку третього тисячоліття // Землеустрій і кадастр. – 2004. - № 1 - 2. – С. 23 - 31. 2. Наукові та прикладні основи захисту грунтів від ерозії в Україні : монографія / Д. О. Тімченко, М. М. Гічка, М. В. Куценко, А. А. Лісняк [та інші]. – Харків : НТУ "ХПІ", 2010. - 460 с. 3. Лісові культури / Гордієнко М. І., Гузь М. М., Дебринюк Ю. М., Мауер В. М. – Львів : Камула, 2005. – С. 402 - 433. 4. Куценко М. В. Модель геосистемної оцінки ерорзійної небезпеки земель // Землеустрій і кадастр. – 2004. - № 1 - 2. – С. 61 - 68.

Категорія: Секція 2 Біологічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 751
Всього коментарів: 0