Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 2 Біологічні науки

ПІЗНІ ВИКЛИКАНІ ПОТЕНЦІАЛИ МОЗКУ ШКОЛЯРІВ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Сопронюк Євгенія

Студент-магістрант V курсу

Поручинський  Андрій

к.б.н., доцент, декан

СНУ імені Лесі Українки, біологічний факультет

м. Луцьк

 

ПІЗНІ ВИКЛИКАНІ ПОТЕНЦІАЛИ МОЗКУ ШКОЛЯРІВ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

 

Процес прийняття рішення – це складний механізм синтезу і переробки в  центральних нервових утвореннях вхідної сенсорної інформації та формування вихідної реакції-відповіді, який має відображення у параметрах  пізніх компонентів  викликаних потенціалів. За Анохіним, процес прийняття рішення у різні вікові періоди життя людини має свої особливості і проходить шлях від початкового формування у дитинстві, розвитку в підлітковому віці до остаточного становлення в дорослому стані [1, 45].  Проблема вивчення прийняття рішення підлітками в умовах невизначеності є актуальною і має  важливе значення для вибору стратегії розробки навчального процесу з урахуванням вікових особливостей когнітивної діяльності. Тому метою дослідження було: виявити особливості викликаної активності мозку школярів при прийнятті рішення в умовах невизначеності.

У дослідженні взяли участь 15 учнів 6 класів ЗОШ №7 м. Луцька, чоловічої статі, віком 13 – 14 років, праворуких, здорових за даними медичного обстеження та медичної картки. Експериментальні дані отримані шляхом реєстрації зорових викликаних потенціалів кори головного мозку за допомогою комп’ютерної електроенцефалографії „DХ – 5000 Practic” (Харків). Реєстрація ВП проводилась під час подачі на екран монітора  50 значимих та 50 незначимих зображень у випадковій послідовності, що відповідало умовам максимальної невизначеності. Під час кожної експериментальної ситуації досліджуваним пропонували реагувати на значимі стимули шляхом натискання на кнопку пульта, а не значимі – ігнорувати.

Аналіз пізніх негативних (N) та позитивних (P) компонентів викликаних потенціалів, які відображають процес прийняття рішення, показав зростання амплітудних та латентнісних характеристик пізніх компонентів ВП при реагуванні на значимий стимул, порівняно з незначимим, у центрально-тім’яно-потиличних ділянках кори головного мозку, що свідчить  про їх майже одночасну участь у процесах обробки інформації та прийняття рішення [2, 54]. Дослідження фронтальних ділянок виявило зростання латентних періодів та зниження амплітудних характеристик пізніх компонентів ВП ситуаціях реагування на значимі стимули, яке пов’язане з діяльністю механізмів  когнітивної оцінки стимулу та встановленням  його значимості. Найбільш неоднозначна реакція  мозку на значимі і незначимі стимули була виявлена у скроневих структурах кори: у передньо-скроневих структурах пізні компоненти ВП, попри зростання амплітуд на значимі стимули, мали міжпівкулеві відмінності щодо латентних періодів: вони, при реагуванні на значимий стимул,  зменшувались у лівій півкулі та зростали – у правій.  Такі особливості пов’язані з впливом усних інструкцій, які давались досліджуваним перед початком експерименту. У задньо-скроневих структурах кори значимі стимули спричинювали збільшення латентних періодів та амплітуд пізніх компонентів ВП у обох півкулях кори головного мозку.  Зростання  латентних періодів  та амплітудних показників викликаних потенціалів значної частини кори мозку на етапі прийняття рішення у відповідь на значимі стимули  пов’язуємо  з віковими особливостями досліджуваних. Отримані експериментальні дані підтверджують думку ряду авторів [3, 74] про посилення активаційних процесів  кори головного мозку в підлітковому віці.

Висновки:

1. У  досліджуваних  школярів зафіксовано  статистично достовірне  зростання показників латентних періодів та амплітудних характеристик  пізніх компонентів ВП під час  реагування на значимий стимул, порівняно з незначимим.

2. Встановлено одночасне зростання латентних періодів і амплітуд пізніх компонентів ВП у центрально-тім’яно-потиличних структурах кори головного мозку підлітків при реагуванні на значимий стимул.

 3. Виявлено  зростання параметрів пізніх компонентів ВП у фронтальних та  скроневих структурах мозку школярів при прийнятті рішення про реагування на значимий стимул.  

 

Література

  1. Анохин П. К. Нейрофизиологические основы электрической активности коры головного мозга / П. К. Анохин–  М.: АН УССР,  1999.  –132. с. 
  2. Фейгенберг И. М. Вероятностное прогнозирование в деятельности мозга / И. М. Фейгенберг  // Вопросы психологии. – 2010.  № 2. С. 59 – 62.
  3. Швайко С.Є. Кореляційні зв'язки у корі головного мозку при когнітивній діяльності (віковий аспект)  / С.Є. Швайко, А.І. Поручинський,  Н.О. Козачук, Л.О. Шварц, О.Р. Дмитроца  // Матеріали наукової конференції «Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці». – Львів, 2001. – С. 74.
Категорія: Секція 2 Біологічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 434
Всього коментарів: 0