Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 2 Біологічні науки

ОЦІНКА ЦИТОГЕНЕТИЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ ПРЕДСТАВНИКІВ ІХТІОФАУНИ Р. СЛУЧ ЗА МІКРОЯДЕРНИМ ТЕСТОМ ЕРИТРОЦИТІВ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ РИБ

Гунтік Андрій

студент 5 курсу

Бєдункова Ольга

к.с.-г.н., доцент

Національний університет водного господарства та природокористування

м. Рівне

 

ОЦІНКА ЦИТОГЕНЕТИЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ представників іхтіофауни р. Случ ЗА МІКРОЯДЕРНИМ ТЕСТОМ ЕРИТРОЦИТІВ Периферійної крові риб

 

Для контролю стану водних екосистем і рівня забруднення води доцільно поєднувати методи аналітичного визначення концентрацій забруднювальних речовин з методами екотоксикологічних досліджень, тобто вивчати вплив забруднювальних речовин на живі істоти і їхні угруповання.

Одним із показників стану організму риб є цитогенетичний гомеостаз. Охарактеризувати цитогенетичний гомеостаз можна за допомогою мікроядерного тесту, зміст якого полягає у підрахунку частоти клітин з мікроядрами [1].

Аналіз мікроядер становить значний інтерес, оскільки він порівняно простий, швидкий та відносно дешевий. Виявлена кореляція між результатами мікроядерного тесту та хромосомними абераціями дозволяє вважати мікроядерний тест повноцінним індикатором впливу різних хімічних агентів [2]. Він широко застосовується для скринінгу та моніторингу  мутагенів самої різної природи, в тому числі і мутагенного впливу водного середовища [3, 4].

Цитогенетичний аналіз проводили на представниках іхтіофауни р. Случ в межах Березнівського району Рівненської області. Для цього, безпосередньо після вилову різновікових особин риби (загалом 57 ловів), проводилось прижиттєве взяття крові з хвостової артерії [5, с. 24].  На місці готувались мазки [5, с. 42], які фіксувались етанолом та шифрувались. Після доставки в лабораторію, здійснювали фарбування мазків по Маю-Грюнвальду [6].  Облік мікроядер здійснювали під мікроскопом із загальним збільшенням  х1000. Аналізували від 1000 до 2500 клітин від кожної особини. Результати підрахунків виражали в проміле (‰). Дані по кожному виду риб усереднювали із зазначенням середньоквадратичної похибки.

За результатами обловів експериментального матеріалу на дослідній ділянці річки, у складі іхтіофауни виявлено 21 вид, які входять у 6 родин та об’єднані 3 родами. Вікові категорії риб представлені в основному від 1+ (однорічки) до 3+ (трирічки). Лише в уловах щуки та карася були 4+ (чотирирічки).

Результати мікроядерного тесту із встановленням частот ядерних порушень наведено у вигляді діаграми на рисунку 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1 Частоти ядерних порушень (‰) різних видів риб, які виловлені в р. Случ (с. Бистричі Березнівського району Рівненської області)

Аналіз діаграми дозволяє помітити, що в середньому найвищі рівні ядерних порушень (5,53‰±0,55‰) були характерні для щуки. Наступними по величині були рівні ядерних порушень у плітки (4,57‰±0,42‰). Далі йшли окунь (3,4‰±0,29‰), верхівка (2,86‰±0,26‰), краснопірка (2,38‰±0,11‰), лящ (1,83‰±0,29‰) та карась (1,45‰±1,21‰).

Зазначимо, що незначне перевищення рівня спонтанних мутацій було характерно лише для старших вікових груп щуки та плітки, що може бути пояснено як загальним фізіологічним станом організму так і більш тривалим терміном проживання риби у водному середовищі.  Крім того, як свідчать окремі дослідження, щука відрізняється від більшості видів риб вкрай низьким ступенем цитогенетичної стабільності та володіє підвищеним рівнем спонтанних генетичних порушень. В цілому, більшість видів риб мали частоти ядерних порушень в межах фізіологічної норми, що свідчить про відносно сприятливі умови водного середовища річки в межах дослідної ділянки.

 

Література

  1. Shmid W. / The micronucleus test // Mutat. Res., 1975. V.31, №1. P. 9 – 15.
  2. Микроядерний анализ и цитогенетическая нестабильность. Томск: Изд-во Том. ун-та, 1992. – 272 с.
  3.   Ильинских Н.Н. Использование микроядерного теста в скрининге и мониторинге мутагенов / Н.Н. Ильинских, В.В. Новицкий, В.Н. Некрасов // Цитология и генетика. – 1988. – Т. 22. № 7. С. 67 – 72.
  4. Смагин А.И. Экология водоемов зоны техногенной радиационной аномалии на Южном Урале. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора биологических наук. Пермский государственный университет. Пермь – 2008. 52 с.
  5. Дехтярьов П.А. Фізіологія риб: Практикум: Навч. посібн. / [П.А. Дехтярьов, І.М. Шерман, Ю.В. Пилипенко та ін.] – К.: Вища шк., 2001. – 128 с.
  6. Льюис С.М. Практическая и лабораторная гематология / С.М. Льюис, Б. Бэйн, И. Бэйтс М.: ГЭОТАР-Медиа , - 2009. - 672 с.
Категорія: Секція 2 Біологічні науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 564
Всього коментарів: 0