Щербань Тетяна

аспірант, Інститут свинарства і АПВ НААН

м. Полтава

ВПЛИВ ПРОМИСЛОВОГО СХРЕЩУВАННЯ СВИНЕЙ НА ВИХІД ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ

Загальновідомо, що організм – цілісна система, що формується шляхом взаємодії окремих частин та органів між собою та впливу цих взаємозв’язків у сукупності, тому існує потреба комплексного вивчення процесів росту і розвитку для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.

Кров може виконувати свої функції тільки завдяки безперервному руху, що забезпечується роботою серця. У свиней маса серця знаходиться у межах 240-500 г або 0,23-0,28 % від маси тіла, маса легень та печінки становить 400-600 г та 1000-2500 г відповідно [1].

На формування кісткової тканини значний вплив має розвиток легенів. Підвищення маси легенів призводить до посилення водно-сольового обміну і засвоєння мінеральних речовин в організмі, як наслідок, збільшується частка кісток в організмі, тобто тварини з максимальним виходом кісток у туші мають найбільшу масу легенів. При збільшенні маси легенів зростає і вихід м’яса в туші, а максимального значення дана ознака набуває тільки при досягненні характерного для породи рівня м’ясності. У подальшому з підвищенням м’ясності маса легенів зменшується. Ідентична закономірність встановлена також при вивченні взаємозв’язку маси легенів і вмісту сала в туші [2].

Експериментальні дослідження проводили в умовах ДП «ДГ ім. Декабристів» на поголів’ї миргородської породи свиней (контрольна група) та помісному молодняку наступних генотипів: ½ миргородська порода + ½ велика біла англійської селекції (II група); ½ миргородська порода + ½ п’єтрен (III група); ¾ миргородська порода + ¼ п’єтрен (IV група) та ¾ миргородська порода + ¼ ландрас (V група). При досягненні тваринами живої маси 100 кг здійснювали контрольний забій п’ятнадцяти кастратів. Мета роботи полягала у вивченні впливу промислового схрещування миргородської породи з генотипами м’ясного напряму продуктивності на вихід деяких основних субпродуктів (серце, легені, печінка, селезінка, нирки) та внутрішнього жиру.

Отримані результати статистично оброблені у середовищі Excel 2007 відповідно до загальноприйнятих біометричних методик [3].

Схрещування зумовило збільшення маси серця у піддослідних помісних тварин порівняно з контрольною групою (табл. 1), при цьому у III групі виявлено перевагу за даним показником над чистопородним молодняком на 4,15 % (Р>0,95). Відмічено зменшення значення маси легенів у представників IV групи до 0,678 кг, або на 2,59 % порівняно з чистопородними аналогами. Максимальному відсотковому відношенню маси легенів до передзабійної живої маси у V групі (0,88 %) відповідало найвище значення абсолютної маси - 0,864 кг, що на 24,14 % більше за контроль. Слід відмітити, найменшою масою печінки характеризувалися тварини II групи (1,705 кг або -6,32 % до контрольної групи), а молодняк V групи мав показник на 11,92 % вищий, ніж у кастратів миргородської породи. Селезінка, як депонуючий кров орган, у молодняку породності ¾ миргородська порода + ¼ ландрас значно переважала за відносною масою (0,31 %) решту дослідних груп. Тварини V групи також вирізнялися найбільшим значенням абсолютної маси нирок, тоді як аналоги I та II і III та IV груп мали ідентичні показники відносної маси – 0,29 і 0,33 % відповідно. Молодняк I групи – сального напряму продуктивності, і характеризувався максимальним відкладенням високоцінного для харчової промисловості внутрішнього жиру порівняно з помісями.

1. Абсолютна та відносна маса продуктів забою, M±m (n=3)

Примітка: * - Р>0,95.

Результати дисперсійного аналізу засвідчили, що маса їстівних побічних продуктів значною мірою детермінована породними особливостями свиней. Виявлено найвищу частку впливу організованого фактора на абсолютну масу серця (57,76 %); маса легенів визначається генотипом тварини на 34,80 %, печінки – 14,66 %, селезінки - 42,32 %, нирок – 38,36 %, внутрішнього жиру – 32,81 %.

Таким чином, на основі вищесказаного можна зробити висновок, що схрещування маток миргородської породи і кнурів з певною долею кровності порід п’єтрен та ландрас позитивно впливає на вихід таких субпродуктів I категорії як печінка та нирки, що містять багато повноцінних білків, мінеральних речовин, а за вмістом вітамінів переважають м’ясо. Зниження маси внутрішнього жиру вказує на нижчу осалюваність туш та підвищення м’ясності у помісей.

Література

1. Физиологические показатели животных : справочник / [Мотузко Н. С., Никитин Ю. И., Гусаков В. К. и др.]. – Минск : Техноперспектива, 2008. – 95 с.
2. Коваленко Б. П. Значення розвитку легенів у формуванні тканин в туші при чистопородному розведенні свиней / Б. П. Коваленко // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2010. - Вип. 3., Т. 2., Ч. 2. – С. 59-63.
3. Плохинский Н. А. Биометрия. 2-е издание / Н. А. Плохинский. - М. : Издательство Московского университета, 1970. - 368 с.