Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 1 Сільськогосподарські науки

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩНИХ ТРАВОСТОЇВ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ЇХ СТВОРЕННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Молдован Жанна

к.с.-г.н., завідувач лабораторії польових

 кормових культур, сіножатей і пасовищ

Собчук Світлана

молодший науковий співробітник

Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН

с. Самчики

 

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩНИХ ТРАВОСТОЇВ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ЇХ СТВОРЕННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

 

         У комплексі заходів, спрямованих на підвищення продуктивності сіножатей і пасовищ, є проблема покращення агрофітоценозів на основі більш повного використання генетичного потенціалу бобових і злакових трав, а також оптимізація умов їх функціонування на базі застосування науково обґрунтованих прогресивних технологій покращення і використання лук. У зв’язку з цим, особливого значення набуває пізнання видових і сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування та виявлення основних закономірностей формування агроценозів і розробка ефективних прийомів управління їх продуктивністю на основі удосконалення видового складу травосумішок, способів основного обробітку ґрунту, строків та способів сівби, які є одним із найдійовіших чинників управління видовою структурою, продуктивністю угідь та якістю корму[1-6].  Саме тому  основним завданням наших досліджень було встановлення особливостей формування продуктивності лукопасовищних травостоїв залежно від видового складу бобово-злакових травосумішок та способів їх створення. 

          Підсумовуючи результати багаторічних досліджень (2006-2013 рр.) щодо впливу різних способів створення пасовищних травостоїв на формування їх продуктивного довголіття нами встановлені істотні зміни продуктивності травостоїв за роками життя, що обумовлено не тільки зміною ботанічного складу, але й погодними умовами. Найвищу продуктивність отримано на 2-му та 3-му роках користування  усіх досліджуваних  бобово-злакових травостоїв, коли рослини мали найбільшу життєздатність та спостерігався більший вміст бобових у травостої. Надалі продовжувалось поступове зниження продуктивності пасовищних травостоїв.

         В середньому за сім років інтенсивного використання багаторічних бобово-злакових травостоїв за різних способів їх створення вихід сухої речовини склав 5,08-7,37 т/га, кормових одиниць – 3,88-5,76 т/га, перетравного протеїну – 0,58-0,74 т/га. Основний обробіток грунту, як досліджуваний чинник, не мав істотного впливу на формування продуктивності пасовищних травостоїв, якщо за традиційної оранки вихід сухої речовини склав 5,08-7,20 т/га, кормових одиниць – 3,88-5,66 т/га, перетравного протеїну – 0,50-0,76 т/га,  то за поверхневого обробітку (дискування в два сліди) ці показники відповідно становили 5,40-7,37 т/га, 4,13-5,76 т/га та 0,58-0,76 т/га.

         Спосіб посіву травосумішок, як один із досліджуваних чинників, мав дещо більший вплив на формування показників продуктивності пасовищних травостоїв, як у рік створення так і в роки використання. Найвищі показники продуктивності ( 5,65-7,37 т/га сухої речовини, 4,31-5,76 т/га кормових одиниць та 0,62-0,76 т/га перетравного протеїну) отримали за підпокривного способу сівби травосумішок, що у 1,1-1,2 рази більше порівняно з весняним безпокривним способом посіву. За літнього безпокривного способу сівби отримали найнижчі показники продуктивності пасовищних травостоїв – 5,08-6,31 т/га сухої речовини, 3,88-5,01 т/га кормових одиниць та 0,57-0,69 т/га перетравного протеїну, що в середньому менше відповідно на 0,35 т/га сухої речовини, 0,21 т/га кормових одиниць та 0,04 т/га перетравного протеїну  порівняно до контролю.

         Однак, як уже відмічалося, найбільш впливовим серед досліджуваних чинників на формування продуктивності пасовищних травостоїв за роки досліджень, і особливо, в останні два роки, був склад травостою. Підраховано, що найбільшу продуктивність (6,19-7,37 т/га сухої речовини, 4,93-5,76 т/га кормових одиниць та 0,65-0,76 т/га перетравного протеїну) за всі роки використання забезпечили травосумішки ранніх строків дозрівання. Найменш продуктивними були травостої, що формувалися на основі стоколосу безостого, які забезпечили  5,08-5,98 т/га сухої речовини, 3,88-4,59 т/га кормових одиниць та 0,59-0,67 т/га перетравного протеїну.

          Таким чином, узагальнюючи результати досліджень, встановлено, що найвищі показники продуктивності (6,98-7,37 т/га сухої речовини, 5,61-5,76 т/га кормових одиниць та 0,74-0,76 т/га перетравного протеїну) та довговічності при створенні багаторічних пасовищних травостоїв отримано за створення  травостоїв на основі грястиці збірної та пажитниці багаторічної  весняним підпокривним способом за поверхневого обробітку ґрунту.

 

Література

         1. Боговін А.В. Концепція розвитку природно-ресурсного потенціалу лукопасовищних угідь в Україні  / А.В.  Боговін,  С.В. Дудник. // Корми і кормовиробництво. – 2001. – С. 189-191.

         2. Іршак Р.К Продуктивність та якість корму залежно від способів обробітку ґрунту та травосумішок / Р.К. Іршак, Я.І. Мащак // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – Львів: Оброшино, 2006.–Вип. 48, ч.1.– С. 61-66.

         3.  Коренев Н.А. Многовариантные энерго- и ресурсосберегающие технологии коренного улучшения лугов лесной и лесостепной зон  / Н.А. Коренев, А.А. Кутузова, Д.М. Тебердиев, К.Н. Привалов. // Кормопроизводство. – 2008. - № 9. – С. 14-16.

         4. Кузьмина А.В. Пути ресурсо- и энергосбережения совокупных антропогенных затрат при разных системах ведения пастбищ /А.В. Кузьмина // Кормопроизводство. – 2010. - № 2. – С. 12-15.

         5.  Кургак В.Г. Лучні агрофітоценози. – Київ: ДІА, 2010. – 374 с.

         6. Мащак Я.І. Продуктивність злаково-бобових травосумішок залежно від способів основного обробітку ґрунту / Я.І Мащак, М.В. Люшняк // Вісник Львівського Національного аграрного університету: агрономія. – Львів, 2007. - № 11. – С. 263-266.

Категорія: Секція 1 Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 427
Всього коментарів: 0