Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 1 Сільськогосподарські науки

ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ПРОСА ЛОЗОПОДІБНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ

Кулик Максим

к.с.-г.н., доцент

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

Іщенко Тетяна

вчитель фізики

Недаєв Ігор

учень 8 класу

Полтавська загальноосвітня школа I-III ст. № 25

 

ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ проса лозоподібного залежно від сорту

 

В Україні наявні значні ресурси біомаси – сировини, що може використовуватись для виробництва біопалива [1]. Не винятком є енергетичні культури, з-поміж яких просо лозоподібне (скорочено – світчграс) є однією з рослин, у якої низька собівартість вирощування та висока урожайність фітомаси [2, 3]. Основними шляхами використання світчграсу є виробництво електроенергії через газифікацію, комбіноване спалювання на вугільних заводах, виробництво етанолу для пального та ін. [4].

На даний час постає необхідність закладки «енергетичних» посівів з даною культурою, вирощування інших багаторічних рослин, та отримання з них біопалива для виробництва енергії. Тим більше, енергетичні культури широко досліджуються з різних аспектів, але вивченню самого посівного матеріалу світчграсу не приділяється належної уваги.

Світчграс має дуже дрібне насіння: його вага залежить від сорту та умов навколишнього середовища (маса 1000 насінин близько 1 г) [5]. Подовжений період післязбирального достигання насіння та високий стан спокою є перепоною в отриманні дружніх сходів та призводять до значного забур’яненості поля [6]. У зв’язку з чим виникає необхідність вивчення питання посівних якостей насіння, акцентуючи увагу на його схожості.

Як відомо, норму висіву насіння визначають на основі показників господарської (посівної) придатності, що залежить від чистоти і лабораторної схожості насіннєвого матеріалу. Чим вищими будуть ці показники, тим меншою буде вагова норма висіву насіння, а це реальна економія коштів на насіннєвий матеріал за одночасного зменшення собівартості отримуваної продукції та підвищення рівня рентабельності культури.

Тому, з метою встановлення посівних якостей насіння світчграсу, отриманого в репродукції в розрізі сортів було проведено лабораторний експеримент із сортами: Кейв-ін-рок, Картадж, Форесбург, Канлоу, Аламо. Дослідження проведені згідно загальноприйнятих методик [7], стандартів [8] і рекомендацій.

З-поміж сортів світчграсу поставлених на вивчення, енергія проростання насіння виявилася найліпшою у насіння сортів Форесбург, Картадж і Кейв-ін-рок, відповідно 15; 12 і 10 %.

За результатами підрахунку схожості насіння встановлено, що даний показник виявився найбільшим у сорту Картадж (18%) і Форесбург (15%), значно нижчим – у сорту Кейв-ін-рок (10%) і найнижчим – у сортів Канлоу і Аламо (по 5 %).

Чистота насіння сортів світчграсу знаходиться на рівні 95%, маса 1000 насінин становить близько 1 г (+/– 0,03 г), а його лабораторна схожість змінюється від 5 до 18 % і має вплив як на посівну придатність, так і на вагову норму висіву насіння. Що виявилася найменшою у сортів Картадж і Форесбург, найбільшою – у Канлоу і Аламо, сорт Кейв-ін-рок за даним показником мав проміжне значення.

Отже, значення вагової норми висіву насіння залежить від його посівної придатності, а саме – від лабораторної схожості. Підвищуючи значення цього показника (спеціальними заходами допосівної підготовки насіння) можна зменшити норму висіву насіння за вирощування сортів світчграсу.

Тому, в перспективі ми вбачаємо необхідність проведення спеціальних лабораторних і вегетаційних досліджень, що будуть спрямовані на вивчення заходів допосівної підготовки насіння світчграсу з метою підвищення посівних якостей насіння та скорочення темпів його проростання.

 

Література

1. Гелетуха Г.Г. Біомаса як паливна сировина / Г.Г. Гелетуха, М.М. Жовмір, Є.М. Олійник [та ін. ] // Промислова теплотехніка, 2011. – Т. 55. – №5. – С. 76.

2. Кулик М. І. Рослинництво, як енергетичний потенціал країни / М. І. Кулик, О. П. Слинько // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Т. 7 (26). Енергозбереження та альтернативні джерела енергії: проблеми і шляхи їх вирішення. – Полтава : РВВ ПДАА, 2010. – С. 24–31.

3. Мороз О. В. Світчграс як нова фітоенергетична культура / О. В. Мороз, В. М. Смірних, В. Л. Курило [та ін.] // Цукрові буряки. – Вип. №3(81), 2011. – С. 12–14.

4. Elbersen Wolter. Switchgrass Ukraine. Overview of switchgrass research and guidelines / Wolter Elbersen, Maksym Kulyk. – Wageningen UR Food & Biobased Research, 2013. – 26 р.

5. Кулик М.І. Ботаніко-біологічна характеристика, особливості вирощування та використання енергетичних культур: Частина перша: світчграс (просо лозоподібне): довідник / Кулик М.І. – Полтава, 2014. – 130 с.

6. Janine Haynes G. Seed treatments Improve the Germination and Seedling Emergence of Switchgrass  (Panicum virgatum L.) / Haynes G. Janine, G. Pill Wallace, A. Evans Thomas // Hort Science: Seed Technology, 1997. – №32(7).– Р. 1222–1226.

7. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Борис Александрович Доспехов. – М.: Колос, 1985. – 416 с.

8. ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови. – 177 с.

Категорія: Секція 1 Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 967
Всього коментарів: 0