Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 1 Сільськогосподарські науки

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БОТАНІЧНОГО СКЛАДУ СІЯНОГО ЛУЧНОГО БОБОВО-ЗЛАКОВОГО АГРОФІТОЦЕНОЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЧАСТОТИ ВІДЧУЖЕННЯ

Сеник Іван

 к. с.-г. н., завідувач лабораторії кормо виробництва і агроекології

ТДСГДС ІКСГП НААН

Андрусик Роман

завідувач агрономічного відділення ВП НУБіП України

«Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»

Сопівник Любов

викладач-методист

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний

коледж ім. Є. Храпливого»

 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БОТАНІЧНОГО СКЛАДУ СІЯНОГО ЛУЧНОГО БОБОВО-ЗЛАКОВОГО АГРОФІТОЦЕНОЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЧАСТОТИ ВІДЧУЖЕННЯ

 

Ботанічний і видовий склад травостою – один із основних факторів, які визначають якість корму, його біологічну повноцінність, величину врожаю та довговічність лучних угідь [5].

За урожаєм і ботанічним складом можна судити про доцільність застосування прийомів підвищення продуктивності сіяних і природних луків, якою мірою ці прийоми сприяють складу травостою.

Реалiзація бiологiчного потенцiалу лучних травостоїв та пiдвищення їх продуктивності вимагає правильного вибору режиму вiдчуження трави, який забезпечує краще виживання високоврожайних видiв, рацiональне використання поживних речовин ґрунту, пiдвищення бiологiчної активностi ґрунтової мiкрофлори та покращення якостi корму [2].

Багаторічні трави по різному реагують на частоту відчуження. Так, зокрема в бiльшiй мiрi на часте вiдчуження реагують рослини, у яких листя, що асимілює вуглекислий газ, розміщене у верхній частині рослин, або по стеблу рівномірно; менше ж реагують рослини із низьким розміщенням листків [3].

У зв’язку з цим, актуальним постає питання оптимізації режиму використання бобово-злакових агрофітоценозів з врахуванням реакції компонентів агрофітоценозу на частоту відчуження.

З метою встановлення впливу режимів використання на формування ботанічного складу сіяного лучного травостою нами проводилися дослідження на травосумішці, що складалася із люцерни посівної, лядвенцю рогатого, костриці очеретяної, стоколосу безостого та пажитниці багаторічної.

Схема досліду передбачала два варіанти відчуження:

1. У фазі гілкування бобових, трубкування злаків.

2. У фазі бутонізації-початку цвітіння бобових, колосіння злаків.

Система удобрення складалася із внесення фосфорно-калійних
добрив P60K60.

Польові дослідження проводилисяся на колекційно-дослідному полі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Заліщицький аграрний коледж
ім. Є. Храпливого») відповідно до загальноприйнятих методик [1, 4].

Нами встановлено, що в перший рік використання (другий рік життя) бобово-злакового агрофітоценозу проявилася реакція компонентів травостою на частоту відчуження, яка зумовлена їх біологічними особливостями, (табл. 1).

Таблиця 1

Ботанічний склад бобово-злакового агрофітоценозу залежно від частоти відчуження

Режим

відчуження

Співвідношення компонентів травостою, %

різно-трав’я

люцерна посівна

лядвенець рогатий

всього бобові

костриця очеретяна

стоколос безостий

пажитниця багаторічна

всього злаки

У фазі гілкування бобових, трубкування злаків

23,8

30,0

53,8

10,8

1,1

32,4

44,3

1,9

У фазі бутонізації-початку цвітіння бобових, колосіння злаків

28,6

31,2

59,8

10,4

1,5

27,0

38,9

1,3

НІР05, %

1,3

1,9*

3,2

2,5*

1,9*

3,2

1,9

0,6*

*Примітка. Не відмічено достовірної різниці між варіантами.

 

Варіант досліду, на якому відчуження травостою проводилося у фазі гілкування бобових, трубкування злаків, забезпечив вміст бобового компонента на рівні 53,8%, з них 23,8% займала люцерна посівна та 30,0% лядвенець рогатий. Скошування трав у більш пізні строки вегетації (бутонізація-початок цвітіння бобових, колосіння злаків) сприяло достовірному зростанню частки бобових у травостої до 59,8% (28,6% люцерни посівної, 31,2% лядвенцю рогатого).

Дольова участь злакового компонента в травосумішці знаходилася на рівні 44,3% при скошуванні у фазі гілкування бобових, трубкування злаків та 38,9% у фазі бутонізації-початку цвітіння бобових, колосіння злаків. Домінуюче положення у вищезазначеній групі займала пажитниця багаторічна, відповідно 32,4 та 27,0%, значно менше була представлена у травостої костриця очеретяна – 10,8 та 10,4%.

Провівши статистичну обробку результатів досліджень методом дисперсійного аналізу нами встановлено, що режими відчуження суттєво вплинули на дольову участь люцерни посівної, оскільки різниця між варіантами перевищувала значення НІР. Це пов’язано з тим, що при скошуванні люцерни у більш ранні фази росту і розвитку рослини не встигають створити достатній запас пластичних речовин для закладання бруньок у зоні гілкування, тому відростання нових пагонів йде в основному за рахунок стеблових бруньок. Внаслідок цього, травостій слабшає, урожайність зменшується.

Протилежна ситуація спостерігалася щодо пажитниці багаторічної, яка забезпечила вищу дольову участь у травостої за більш раннього відчуження, порівняно із пізнім.

Всі інші компоненти агрофітоценозу в меншій мірі відреагували на частоту відчуження, оскільки різниця між варіантами досліду була не достовірною.

Таким чином, отримані результати досліджень вказують на необхідність диференційованого підходу при складанні травосумішок різного цільового призначення з врахуванням біологічних особливостей бобових та злакових трав лучного кормовиробництва.

 

Література

  1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов 5 изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
  2. Кияк Г. С. Луговодство / Г. С. Кияк. – К. : Вища шк., 1986. – 352 с.
  3. Куксiн М.В. Створення i рацiональне використання культурних пасовищ / Куксiн М.В., Сухомлин Ф.М.. – К.: Урожай, 1980. – С. 121–134.
  4. Методика проведення досліджень по кормовиробництву / [Під ред. А.О. Бабича]. – Вінниця, 1994. – 87 с.
  5. Ярмолюк М.Т. Агроекологiчнi основи створення i використання культурних пасовищ у захiдному регiонi України Ярмолюк М.Т. – Оброшино: Сiльський господар. – 2001. – 248 с.
Категорія: Секція 1 Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 369
Всього коментарів: 0