Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 1 Сільськогосподарські науки

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЧИНИ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Гангур Володимир

к. с.-г.н., заступник директора з наукової роботи

Єремко Людмила

к. с.-г.н., старший науковий співробітник

Полтавська державна сільськогосподарська  дослідна

станція ім. М.І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ

м. Полтава

 

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЧИНИ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

Розв’язання проблеми дефіциту продовольчого і кормового білка є одним з приорітетних завдань агропромислового комплексу України.

За даними ФАО норма добової кількості спожитого однією особою білка складає 90-100 г. Нині середні світові значення даного показника знаходяться на рівні 60 г, у розвинених країнах вони становлять 90-95 г,  а у тих, що розвиваються –  20-25 г [1]. Основою збалансованого харчування є рівень споживання продуктів тваринного походження, які майже на 60% забезпечують потреби організму людини в білках [2].

У свою чергу, поліпшення якості білкового харчування за рахунок продуктів тваринництва потребує збагачення раціонів худоби і птиці не тільки протеїном, а й усіма незамінними амінокислотами, вітамінами та мінеральними речовинами [3].

Основним джерелом збалансованого за амінокислотним складом екологічно безпечного білка є зернобобові культури, серед яких значний інтерес для сільськогосподарського виробництва має чина посівна [4].

Для підвищення рівня продуктивності культури першочергового значення набуває удосконалення основних елементів регіональних технологій вирощування. 

Мета роботи – визначення ефективності застосування мінеральних добрив, мікродобрива для позакореневого підживлення бобових рослин Альфа Гроу та біологічного препарату комплексної дії Ризогумін у агротехнологічному процесі вирощування чини.

Схема досліду включала варіанти без удобрення, інокуляції  насіння та позакореневого підживлення рослин, з внесенням мінеральних добрив дозами діючої речовини N20Р70К82, N10P70K82, P70K82, поєднанням інокуляції насіння мікробіологічним препаратом комплексної дії Ризогумін та  позакореневого підживлення рослин мікродобривом Альфа Гроу на різних фонах мінерального удобрення.

Дослідження проводили згідно з методикою польового досліду  Б.А. Доспєхова [5]. Облікова площа ділянки становила 40м2. Повторність досліду триразова. Розміщення варіантів послідовне. Агротехніка вирощування чини була загальноприйнятою для зони Лівобережного Лісостепу за виключенням прийомів, що вивчалися.

Внесення мінеральних добрив, застосування Ризогуміну та Альфа Гроу мало позитивний вплив на формування індивідуальної продуктивності рослин.  Разом з тим зростала і загальна урожайність посівів (табл. 1).

Таблиця 1.

Урожайність зерна чини залежно від фону мінерального удобрення, інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин

 

Варіанти досліду

Урожайність зерна за вологості 14 %, т/га

Середнє за 3 роки

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Контроль

1,92

1,84

2,61

2,12

N20Р70К82

2,33

2,47

3,13

2,64

N10Р70К82

2,24

2,41

2,89

2,51

Р70К82

2,19

2,23

2,79

2,40

Ризогумін + Альфа Гроу

2,08

2,14

2,99

2,40

N20Р70К82 + Ризогумін + Альфа Гроу 

2,54

2,50

3,37

2,80

N10Р70К82 + Ризогумін + Альфа Гроу 

2,50

2,49

3,30

2,76

Р70К82 + Ризогумін + Альфа Гроу

2,43

2,47

3,22

2,71

                  НІР0,95, т/га                                0,05             0,14           0,10

Найвищі значення даного показника (2,80 т/га) відмічені за поєднання інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин на фоні мінерального  удобрення N20Р70К82.

Підвищення зернової продуктивності агроценозу чини щодо контролю на різних фонах мінерального удобрення знаходилося на рівні 0,28-0,52 т/га, за поєднання інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин – 0,28 т/га, за поєднання мінерального удобрення, інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин –  0,59-0,68 т/га.

Таким чином,  поєднання внесення мінеральних добрив дозою діючої речовини N20Р70К82, інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин дозволяє підвищити урожайність зерна чини до 2,80  т/га.

Література

1. Вавилов П.П. Бобовые культуры и проблема растительного белка / П.П. Вавилов, Г.С. Посыпанов  – М.: Росслельхозиздат, 1983. – 256 с.

2. Шевцова Л.П. Формирование высокопродуктивных агрофитоценозов зернобобовых культур в засушливом Поволжье: дисс. … доктора с.х. наук: 06.01.09./ Шевцова Лариса Павловна – Саратов, 2000. – 509 с.

3. Бєляєв О.В.  Формування ринку сої та продуктів переробки в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економічних наук: спец 08.07.02.  «Економіка сільського господарства і АПК» /  О.В. Бєляєв. – Луганськ, 2006. – 22 с. 

4. Пимонов К.И. Оптимизация питания и возделывания нетрадиционных культур на черноземе обыкновенном в зоне неустойчивого увлажнения: дисс. … доктора с.х. наук: 06.01.04, 06.01.01/ Пимонов Константин Игоревич –   пос. Персиановский, 2012. – 500 с.

5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки результатов исследований /Доспехов Б.А. – М.: Колос, 1985. – 416 с.

Категорія: Секція 1 Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 356
Всього коментарів: 0