Коровякова Тетяна

к.б.н., доцент

Сумський національний аграрний університет

м. Суми

ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ЗАПЛАВНИХ ЛУК Р. РОМЕНКА (СУМСЬКА ОБЛ.) В УМОВАХ ГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ

Природні лучні кормові угіддя – сіножаті і пасовища є основною сировинною базою для тваринництва. На сьогодні зростає поголів’я великої рогатої худоби у приватних селянських господарствах, а разом з цим зростає навантаження на природні кормові угіддя, які використовуються в якості сінокосів та пасовищ. Підтримання лук у високо продуктивному стані – є не лише перспективним завданням ведення успішного сільськогосподарського виробництва, а й запорукою збереження біорізноманіття природної флори регіону.

На замовлення Рогинської сільської ради (Роменського р-н) було проведено дослідження пасовищ, що знаходяться в її підпорядкуванні,  на яких проводиться випас великої рогатої худоби з приватних селянських господарств.

Метою дослідження: було проведення аналізу і оцінки сучасного стану природних лучних угрупувань, що використовуються в якості пасовищ, та розробка рекомендацій щодо раціонального користування даними природними кормовими угіддями.

Дослідження проводились у вегетаційний період 2013 –  2014 років на заплавних луках р. Роменки на території с. Рогинці Роменського р-н,  Сумської області. Площа обстежених угідь – 34,4 га.

Ступені антропогенної трансформації лук встановлювали за фактичним типом користування, станом рослин і ґрунту, флористичним складом лучних угрупувань (враховуючи чисельність синантропних видів).

Дослідження пасовищ в заплаві р. Роменки проводилось з використанням стандартних методик. Для аналізу флори та рослинності закладались пробні ділянки площею 100 м², на яких було зроблено геоботанічні описи території дослідження. Для визначення продуктивності та представленості господарсько-ботанічних груп (злаки, бобові, різнотрав’я, осоки) були закладені пробні ділянки площею 40х25 см² на яких зрізалась фітомаса на висоті 5-7 см.

Проведено господарську типологію природних кормових угідь, згідно якої досліджувані пасовища відносяться до вологих заплавних лук приурочених до центральних частин заплав річок, що затоплюються і збагачуються мулом.

В ході дослідження була оцінена і проаналізована продуктивність пасовища, площею 34,4 га на якому проводиться випас 130 голів великої рогатої худоби (табл. 1). Для порівняння була проаналізована продуктивність луки на якій не проводиться випас худоби (табл. 2). Згідно даних Інституту кормів УААН оптимальним навантаженням на луки є випас 2 голів великої рогатої худоби (ВРХ)  на 1 га пасовища. Дана норма у досліджуваному регіоні не витримується, у зв’язку з чим відбувається поступова деградація лук, бо продуктивність досліджуваного пасовища нища у два рази у порівнянні з контролем.

Таблиця 1

 Продуктивність на пасовищах, сира маса

Таблиця 2

Продуктивність на контрольних ділянках, сира маса

Враховуючи різну кормову цінність представників основних господарсько-ботанічних груп, була вивчена представленість злаків, бобових, різнотрав’я, осок в районі дослідження.

Як свідчать отримані дані на досліджених пасовищах 43% складають злаки, 2% –  бобові, 48% –  різнотрав’я, 7%  – осоки.

На контрольних ділянках представленість господарсько-ботанічних груп наступна: 33,1% – злаки, 0,45% – бобові, 45,52% – різнотрав’я, 20,93% – осоки.

З метою недопущення зниження продуктивності пасовищ потрібно:

• Встановити оптимальне  навантаження ВРХ на 1 га пасовища.
• Використовувати загінну систему пасовищ.
• Внести, за необхідністю,  добрива (не перевищуючи норму).
• Підсіяти лучні трави в дернину.
• Провести боротьбу з бур’янами та отруйними рослинами. 
• Розширити територію пасовища до норми (за можливості). 
• Зменшити поголів’я стада.
• Зменшити тривалість випасу.