Шиндер Олександр

к. б. н., м. н. с.

Голубкова Ірина

здобувач, провідний інженер

Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України

м. Київ

КОЛЕКЦІЙНИЙ СКЛАД НАСАДЖЕНЬ ПЕРСИКА НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ІМ. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ

Персики – одна із найбільш популярних кісточкових плодових культур у світі і по праву вважається найсмачнішим фруктом помірної зони. Персики вирізняються скороплідністю і високою урожайністю але, в той же час, культура персика відноситься до недовговічних і порівняно нестійких в умовах помірного клімату. Особливо потерпають персикові дерева від зимових морозів та весняних заморозків. Через це промислова зона вирощування культури в Україні обмежена Причорномор’ям, а у Лісостепу і на Поліссі персикові дерева притаманні любительському садівництву і рідко зустрічаються у вигляді колекційних насаджень у наукових установах [1].

У питанні просування персикової культури на північ вітчизняні селекціонери досягли значних успіхів, але цей напрям розвитку садівництва залишається актуальним до нашого часу. Особливо важливими аспектами розвитку персикової культури є селекція на морозо- та холодостійкість і акліматизаційні дослідження існуючих культиварів із подальшим районуванням найбільш цінних із них .

Серед основних селекційних центрів північного персиківництва є Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, у якому протягом багатьох десятиліть проводиться копітка робота з інтродукції та акліматизації видів і сортів персика різного географічного походження та створення на їх основі нових селекційних форм, більш витривалих до місцевого клімату. В результаті тривалої акліматизаційної діяльності селекціонери М.Ф. Кащенко, І.М. Шайтан і Л.М. Чуприна створили широкий спектр культиварів персика, придатних до культивування у Лісостепу і Поліссі та створили унікальне колекційне насадження персиків у відділі акліматизації плодових культур. У закладанні і формуванні селекційної колекції персиків Національного ботанічного саду було використано вихідні зразки персиків із середньоазійських республік колишнього СРСР, країн Азії та Європи і США. Інтродукували насамперед насіннєвий матеріал. Регіони, перспективні для інтродукції нових зразків персиків було визначено в результаті проведення скринінгу існуючого колекційного різноманіття за господарсько-цінними ознаками. Особливою цінністю виділялися групи персиків північно-китайського та іранського походження, які стали донорами підвищеної зимостійкості, крупноплідності, та різноманітності в забарвленні плодів для нових селекційних форм [2].

Нині колекційний фонд персиків у насадженнях Національного ботанічного саду представлений на виділах акліматизаційного саду: «Глинище» (226 дерев на площі 40 ар) і «Нові сорти» (384 дерева на площі 70 ар). Кількісний склад культиварів, представлених у колекції, наведено у таблиці. Крім плодових персиків у колекції присутні група підщепних сортів селекції І.М. Шайтана і Л.М. Чуприни: Супутник (Подвойний) №1, №2 і №3, Persica davidiana Carrière та декоративнолистяний культивар Persica vulgaris Mill. var. atropurpurea (C.K.Schneid.) Holub bis.

Таблиця

Склад колекції культиварів персиків Національного Ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС)

Деякі сорти, створені у Національному ботанічному саду, уже добре зарекомендували себе в садівництві Полісся і Лісостепу як стійкі і високоврожайні з високими смаковими якостями плодів: Дніпровський, Лісостеповий, Любімець, Оксамитовий, Пам’ять Шевченка та ін. Ряд сортів ще маловідомі широкому загалу садівників але не поступаються уже поширеним сортам персиків: Виставочний, Жовтоплідний ранній, Інжирний ботсаду, Іюльський ботсада тощо. Оригінальним є надранній і ультраскороспілий сорт Антоціановий, котрий вирізняється середньорозмірними плодами з червоним м’якушем. Багато гібридів і сіянців із колекції перспективні для подальших досліджень їх біологічних особливостей і перспектив культивування.

На даному етапі в колекційному насадженні проводиться робота по дослідженню біологічних особливостей виділених особин-донорів стійкості до стресових факторів зимового та весняного періоду (Persica davidiana, Поліський, Супутник), стійкості до вірусних захворювань (Супутник) та високої врожайності (Антоціановий, Дніпровський). Слід відмітити, що утримання колекційного насадження персиків є важким але вкрай важливим завданням. Порівняна недовговічність персикових дерев спричиняє потребу у їх постійній ротації, котра ускладнюється необхідністю представити велику кількість культиварів.

Отже, колекційне насадження сортів і культиварів персиків Національного ботанічного саду далеко за межами промислової культури відзначається великим генетичним різноманіттям і має надзвичайно високу наукову і практичну цінність. Основне завдання, що ставилося при закладанні колекції, – акліматизація персикової культури в умовах півночі України – було успішно виконане. Нині колекція не лише представляє різноманіття стійких сортів персика, а і є резервом для проведення подальших селекційних програм.

Література

1. Помология. Т. 3: Абрикос, персик, алыча / Под ред. А.Д. Чижа и В.В. Павлюка. – К.: Урожай, 1997. – 280 с.

2. Шайтан И.М., Чуприна Л.М., Анпилогова В.А. Биологические особенности и выращивание персика, абрикоса, алычи. – К.: Наукова думка, 1989. – 256 с.