Головна » Статті » Конференція_2014_10_16-17 » Секція 1 Сільськогосподарські науки

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОЇ БІОМАСИ

Макаова Богдана

студентка факультету АТЕ

Кулик Максим

к.с.-г.н., доцент

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

 

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОЇ БІОМАСИ

 

Україна має великий потенціал для виробництва біомаси із рослинної сировини, що можна використовувати не тільки для задоволення енергетичних потреб [1]. Дослідження нових енергоносіїв для України є досить важливим, тому що інтенсивне використання вичерпних джерел енергії вимагає залучення та використання альтернативи у забезпеченні своїх потреб в енергоресурсах. В перспективі паливо та матеріали нафтового походження повинні витіснятися речовинами виробленими з фітомаси рослин [2].

При залученні цього ресурсу до отримання енергії, в найближчій перспективі, можна задовольнити 15 % потреби держави в ній, а також надати потужний розвиток хімічній промисловості на фоні екологічно безпечного виробництва для довкілля [3, 4].

В Україні існує багато джерел рослинної біомаси. Це переважно рослинні рештки сільськогосподарських культур, відходи деревини деревообробної промисловості та енергетичні культури – це переважно багаторічні культури, які найкраще адаптовані до умов навколишніх умов вирощування та здатні формувати високу врожайність фітомаси. Для забезпечення цих характеристик найбільший практичний інтерес мають наступні культури: цукрове сорго, міскантус (слонова трава), енергетична верба, світчграс (просо лозоподібне), щавнат та ін. [5].

Наша країна має сприятливі умови для розвитку енергетичного рослинництва: аграрний напрям розвитку, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, наявність вільних площ малопродуктивних і еродованих земель, нагальність впровадження методів енергоефективності та екологічних підходів на сільських територіях [6].

Найголовнішою перевагою використання саме біоенергетичного потенціалу є нарощування потужностей виробництва при одночасному зниженні рівня енергетичних затрат та екологічного забруднення довкілля.

Фітомаса енергетичних культур використовується не лише як сировина для виробництва біопалива, але й має широкий спектр застосування. З отриманої сировини можна виготовляти біопаливо (паливні гранули, біоетанол та біодизель), отримувати складові для хімічної промисловості (біополіетилен, біопластмасси, різні композиції побутової хімії), а також – продукти більш глибокого хімічного синтезу (фармацевтичні препарати, фарби та лаки та ін.).

Однією умовою з використання біомаси із енергетичних культур є екологічна сталість вирощування рослин та переробки їх сировини. Всі процеси під час вирощування і переробки біомаси енергетичних культур повинні відповідати вимогам відповідних стандартів. На даний час найповнішим і всеохоплюючим є стандарт NTА 8080, який регулює виробництво, переробку та використання біомаси.   

Але для того щоб отримати рослинну біомасу, що відповідала б європейським стандартам, її необхідно правильно виростити та зібрати. Для цього пропонується агроекологічний підхід до вирощування енергетичних культур, що поєднує виконання наступних складових:

  • вирощування рослин на землях не сільськогосподарського призначення: малопродуктивних, еродованих з подальшим відновленням їх родючості;
  • енергетичні плантації розміщувати поблизу місця використання (не далі ніж 50 км);
  • застосування обґрунтованої системи обробітку ґрунту;
  • мінімальне застосування добрив, або повна відмова від них;
  • застосування пестицидів заборонено, боротьбу з бур’янами проводити лише агротехнічними заходами: міжрядні обробітки, скошування бур’янів над поверхнею рослин та ін.;
  • збір врожаю проводити наприкінці зими – початку весни для зменшення негативного впливу на довкілля та отримання якісної сухої фітомаси рослин;
  • переробку сировини здійснювати за межами поля.

Виконання вищенаведених заходів, в перспективі відкриває великі можливості: екологічність виробництва біопалива та енергії, отримання безпечних продуктів, зниження викидів парникових газів, рекультивація порушених ґрунтів, зменшення енергетичної залежності країни, надходження інвестицій в аграрний сектор, підвищення рівня зайнятості сільського населення і соціальний добробут територіальних громад.

 

Література

1. Блюм Я. Б. Новітні технології біоенерґоконверсії / Я. Б. Блюм, Г. Г. Гелетуха, І. П. Григорюк [та ін.]. – К. : Аграр Медіа Груп, 2010. – С. 18–38.

2. Калетнік Г.М. Розвиток ринку біопалив в Україні: Монографія / Г.М. Калетнік. – К.: Аграрна наука, 2008. – 464 с.

3. Вільович В. «Зеленому паливу» й світло зелене. Міжнародна промислова конференція «Біопаливо. Україна- 2009»/  В. Вільович // Аграрний тиждень України. - № 38-39 (122). – 2009, С. 4.

4. Кирилов Ю.Є. Виробництво та ринок біопалива: світові тенденції / Ю.Є. Кирилов, М.І. Губа / Збірник наукових праць Херсонського ДАУ. – Вип. 1. – 2010. – С. 31-33.

5. Кулик М.І. Ботаніко-біологічна характеристика, особливості вирощування та використання енергетичних культур: Частина перша: світчграс (просо лозоподібне): довідник / Кулик М.І. – Полтава, 2014. – 130 с.

6. Марчук С.Г. Біоенергетичний потенціал сільськогосподарського виробництва: економічний вимір, прогноз використання / О.Г. Марчук, В.К. Савчук. – К.: Аграр Медіа Груп, 2011. – 177 с.

Категорія: Секція 1 Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (16.10.2014)
Переглядів: 700
Всього коментарів: 0