Кривинчук Юлія

аспірант

Львівський національний аграрний університет

м. Дубляни

АКТУАЛЬНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД  І ЯКІСТЬ ПЛОДІВ ЯБЛУНІ

Яблуня (Malus domestica L.) є провідною плодовою культурою промислових і прибудинкових садів в Західній Україні. Різні умови вирощування (чистота довкілля, інтенсивність внесення добрив, тип грунту тощо) та біологічні особливості окремих рослин сприяють виникненню відмінностей в хімічному складі продукції садівництва, зокрема в плодах яблуні. Вміст поживних речовин та забруднюючих компонентів прямо впливають на якість даної продукції. Одними з основних забруднюючих елементів, які здатні негативно впливати на навколишнє середовище та, зокрема, здоров’я людини, є важкі метали. Необхідно вивчити механізми їх потрапляння та розподілу у рослинах яблуні задля розробки заходів, спрямованих на зменшення їх вмісту у плодах культури – яблуках.

Важкі метали у значних кількостях присутні у різних сферах природного середовища – воді, повітрі, ґрунті. Крім того, вони здатні переходити з одного компонента біосфери до іншого, зокрема з ґрунту в рослини, тому здатні погіршити якість і знизити безпеку сільськогосподарської продукції.

Існує ряд факторів, які здатні впливати на поглинання та накопичення важких металів рослинами яблуні: тип ґрунту, його вологість, кислотність, вміст у ньому рухомих форм елементів, морфологічні та фізіологічні особливості рослин тощо. Попередні дослідження показали, що важкі метали нерівномірно накопичуються по рослині [1]. Зокрема, найбільша їх кількість зосереджується в багаторічних органах яблуні (корінь, стебло), а найменша – в плодах. Крім того, існують певні закономірності накопичення екотоксикантів рослинами яблуні в залежності від фази вегетаційного розвитку. Так, найбільша їх кількість спостерігається в період нарощення вегетативної маси рослини, а найменша – в період повної знімальної стиглості плодів [2].

Поглинання важких металів яблунею значною мірою залежить від кореневої системи. В залежності від її розміщення рослини одного виду можуть поглинати забруднюючі речовини більшою або меншою мірою. Крім того, коренева система обмежує транспортування важких металів до надземних органів рослин завдяки наявності специфічних захисних механізмів [3, 4].

Сучасний рівень техногенного навантаження на довкілля є основною причиною інтенсивного вивчення впливу хімічних речовин різноманітного походження на окремі компоненти навколишнього середовища. Посилюється увага вчених та сільгоспвиробників до вирощування екологічно чистої продукції, досліджується якість ґрунтів та сільськогосподарської продукції на техногенно навантажених територіях. Окрему увагу приділяють вивченню агроценозів поблизу автомагістралей [1, 5].

Отже, задля розробки заходів, спрямованих на збереження біогеохімічної рівноваги в довкіллі, необхідно дослідити шляхи міграції та умови накопичення хімічних ксенобіотиків в окремих компонентах екосистем. Крім того, актуальним питанням залишається вивчення розподілу важких металів у ґрунтах та механізмів їхнього переходу в окремі органи плодових культур з метою отримання екобезпечної продукції.

Література

1. Овезмирадова О.Б. Накопичення важких металів у насадженнях яблуні примагістральних зон / О.Б. Овезмирадова // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. – 2011. – Вип. 77. – Ч. 1: Агрономія. – С. 108-114.

2. Куян В. Г. Закономірності накопичення важких металів у насадженнях яблуні протягом періоду вегетації / В. Г. Куян, О. Б. Овезмирадова // Захист і карантин рослин. – 2012. – Вип. 58. – С. 336‑342.

3. Нестерова А. Н. Действие тяжелых металлов на корни растений / А. Н. Нестерова // Биологические науки. – 1989. – № 9. – С. 72-86.

4. Середа І. І. Міграція важких металів у різні органи абрикоса залежно від їх вмісту в ґрунті / І. І. Середа, Л. С. Полівцева // Садівництво. – 1995. – Вип. 44. – С. 25-28.

5. Грабовський О.В. Міграція та акумуляція важких металів в агроценозах, прилеглих до автомагістралей, в умовах Закарпаття (ґрунт – рослини – тварини): Автореф. дис. ... канд. біол. наук: 03.00.16 / О. В. Грабовський – Чернівці, 2002. – 22 с.